13 Ізяслав подався по допомогу в Польщу до свого родича, Болеслава Сміливого (з 1076 p. короля польського), сина тітки Ізяслава ДобронігиМарії, що була замужем за— Казимиром І Відновителем, і водночас небожа жони Ізяслава Гертруди-Олісави, сестри того ж Казимира.
14 В Іп. "руками яша", у Хл. "рукама яша"; у Лавр. "яша рукама", — всюди хибно.
1069
' Про цю втечу Всеслава (жона його невідома) потай од киян говориться і в "Слові о полку Ігоревім": "Скочи оть нихъ лютымъ звhремъ въ плъночи изъ Бhлаграда, обhсися синь мьглh".
2 У Мстислава залишився син Ростислав від невідомої жони.
:і У Новг. I тут додано, що тоді погоріло Подолля (у Києві).
1070
' В Іп. і Хл. хибно "оу Всеслава"; у Лавр. "у Всеволода".
1071
' В Іп. і Хл. хибно "начаста"; у Лавр. "нарицаху".
2 В Іп. "в лодьях", у Хл. "в лодіи".
3 В Іп. хибно "мечтавше", у Хл. "метавше".
4 Додано з Лавр.
5 В Ід і Хл. "побhдити"; у Лавр. "погубити"; у Новг. І "побити".
1072
1 У Лавр. "мhсяца мая 2 день", — і але ця дата невірна, бо тоді була середа; крім того, на неділю 20 травня 1072 p. припадав празник всіх святих (отців Нікейських собор), вибраний, очевидно, для того, щоб підкреслити святість Бориса і Гліба (див. також текст під 1115 p. про перенесення їхніх останків).
1073
' Тобто, входить у зносини, змовляється; в 1п. "вьстаєть", у Хл. "сватается".
2 Додано з Лавр.
3 Як і в 1068 p., Ізяслав подався до Болеслава Сміливого, і той навіть розпочав якісь бойові дії на окраїнах Русі, але, воюючи з чехами, був примушений звернутися по допомогу до Святослава; при цьому Болеслав забрав Ізяславове добро, пограбував свого дядька (вуйка).
4 Успенський собор Києво-Печерського монастиря.
1074
1 Ананія, Азарія та Мисаїл.
2 Феодорова неділя (Феодора Тірона) — перший тиждень великого посту.
3 Лазарева п'ятниця — передденьЛазаревої суботи, тобто суботи шостого тижня (вербного, або цвітного) великого посту.
4 Страсна неділя — останні сім днів великого посту перед Великоднем.
5 Цвітна неділя — вербна неділя (день).
6 Цей чернець Микола виступає і в "Житії Феодосія Печорського", написаному Нестором: Микола був нечистий на руку, злодій: Ігнат, очевидно, теж не відзначався високою мораллю.
7 В Іп., Хл., Лавр. "кь", "къ"; в Акад. "оть".
8 Деякі вчені приписують цьому Іакову Мніху авторство "Пам'яті і похвали Володимирові", житій Володимира, Бориса і Гліба та інших творів.
9 Додано з Лавр.
10 День і ніч на Русі ділилися, незалежно від пори року, на дванадцять годин (різної тривалості); друга година дня — це друга година після сходу сонця. 11 В Іп., Хл. і Лавр. хибно "вь 11 лhто".
12 Додано з Акад.
13 Смолка (Silene L.).
14 Летаргія.
15 В Іп. і Лавр. "прабошняхъ" — ідеться про черевики, легке домашнє взуття з черевної частини шкури, яке надівалося на босу ногу.
16 В Іп. І Хл. "дары", у Лавр. "раны".
17 Далі в Іп. незаповнений другий стовпець 73 арк. (145 с.) і весь зворот 73арк— (146 с.); з арк. 74 (147 с.) розпочинається другий почерк.
1075
1 У Лавр. дата закінчення Успенського собору Києво-Печерського монастиря — 11 липня (1078 р.). у Радз. і Акад.— 3 липня.
2 Ізяслав Ярославич, вигнаний із Києва і пограбований у Польщі (див. прим. З до 1073 р.), у січні 1075 р. прибув до німецького міста Майнца, до німецького імператора, з 1084 р.— імператора Священної Римської імперії Генріха IV, і прохав у нього підмоги проти Святослава. Імператор вирядив до Києва послом трірського архієпископа Бурхарда, брата (по матері) Оди. дочки німецького графа Ліппольда Штаденського і фон Штаде), другої Святославової жони (першою, за Любеньким синодиком. була Килікія), і, природно, той не лише не заступився за Ізяслава, а привіз Генріхові IV багаті подарунки від Святос.іава — силу золота, срібла, дорогої одеж і.
3 В Іп. і Хл. хибно "смhтье". "кмhть"; у Лавр. "кметье", тобто воїни, кметі.
4 В Іп. хибно "к Соломону (у Хл. "къ послом") царю Асирииску"; за Біблією, Єзекія вихвалявся перед послами вавілонського царя (Ісайя XXXIX,
1076
1 Додано з Лавр.
2 Про цей похід Володимира Мономаха і Олега Святославича проти чехів (де тоді князював Вратислав II) на допомогу Болеславу Сміливому говорить також Мономах у своєму "Поученні".
3 Хрестильне ім'я Мстислава (за Мстиславовим євангелієм та "Ходінням" Данила Паломника) було Федір; мав він ще й третє ім'я — Гаральд.
1078
1 Така річка невідома; ймовірно, що це права притока Сули Оржиця.
2 Додано з Акад.
3 Додано з Лавр.
4 Притчі Солом. III, 34.
5 Ієремія IX, 23.
6 Про це нахваляння і загибель Бориса говориться також у "Слові о полку Ігоревім": "Бориса же Вячеславлича слава на судъ приведе и на Канину зелену паполому постла за обиду Олгову, храбра и млада князя".
7 Отже, подвійний саркофаг (рака) Ізяслава стояв у церкві Богородиці. Але в якій? Вважають, що в Десятинній, однак цього уточнення в тексті немає, хоча воно наявне у літопису в 14 випадках із безсумнівних 16. Відсутність уточнення не випадкова, бо йдеться про сусідню з Софією церкву Успіння Богородиці, про яку говорилося під 1039 p. (див. там прим. 1) і де археологами знайдено сім кам'яних (шиферних) плит гробниці, ясно, що княжої. Мармурова зникла, бо цінність її дуже велика, можливо, під час загибелі цієї та інших церков, спалених 12 березня і в наступні дні 1169 p. (див. далі текст літопису) . Софійський перший та Воскресенський літописи твердять, ніби Ізяслава було покладено в Софії, але у світлі вищевикладеного ясно, що це помилка. Крім того, стосунки Ізяслава з киянами були такі, що його ніяк не могли покласти в престижній митрополії — Софії, і в "Слові о полку Ігоревім" сказано, що тіло князя допровадили "ко святhи Софии, къ Киеву", тобто "до", а не "в"; Софія тут є символом Києва.
8 В Iп. і Хл. хибно "ни", "ну"; у Лавр. "но".
9 Перше поел Павла до фессалонікінців V, 14.
10 Єванг. від Іоанна XV, 13.
11 Притчі Солом. XVII, 17.
12 В Іп. "и от"; у Лавр. "Иоанъ".
13 Перше поел. Іоанна Богослова IV, 16 — 18, 20, 21.
1079
' Тут в оригіналі очевидний пропуск, і неясно, де був Роман.
2 У Лавр "й доселh";в Іп. і Хл. невдале переосмислення — "и до сего лhта"; існує припущення, що це ритмізоване речення є уривком якоїсь пісні про "красного Романа", котрого оспівував і славетний Боян; за актовими печатями, друге ім'я Романа було Борис.
3 схоплений тмутороканськими хозарами за ініціативою, очевидно, Всеволода, Олег Святославич (у "Слові о полку Ігоревім" він має промовисте співчутливе прізвисько "Гориславич") був засланий у Візантію, з імператорським двором якої Всеволод мав тісні зв'язки. Олег пробув у засланні чотири роки, два із них — на острові Родос, про що згадує у своєму "Ходінні" Данило Паломник. На засланні Олег одружився з Теофанією (Феофано) Музалон (див. про це ще прим. 4 до 1115 p.). Посадник Ратибор мав (за актовими печатями) хрестильне ім'я Климент.
1084
' Гречники — купці, що користувалися Гречником (дніпровською частиною водної путі із Варягів у Греки), здійснюючи торгові операції між Києвом і Константинополем. Захопивши і пограбувавши гречників, Давид шкодив торговим інтересам Русі, і тому Всеволод Змушений був дати цьому князеві-ізгою город Дорогобуж.
1085
' Не жону, а військо, дружину. 2 Жона Ярополка Ірина (перше ім'я її — Кунігунда), як свідчать німецькі джерела і висновки дослідників, була дочкою німецького графа Отто Орламюндського (фон Орламюнде); за цими ж джерелами, одну з їхніх двох дочок, Мехтільду, було видано за німецького графа Гюнтера І Шварцбурзького (фон Шварцбург).
1086
' За грецькими джерелами та науковими дослідженнями, Янка (Анна) була нареченою Константина, сина візантійського імператора Константина Х Дуки і його другої жони Євдокії Макремволітиси, але шлюб не відбувся, бо нареченого силоміць постригли в ченці, а тоді постриглася в черниці і Янка. У Лавр. весь матеріал, поданий в Іп. під 1086 p., опущено, а матеріал наступного, 1087 p., викладено під 1086 p.
1087
' Очевидно, Ярополк мав на увазі Рюрика Ростиславича.
: Додано з Лавр.
3 З різних джерел, зокрема актових печатей, відомо, що Ярополк мав третє (католицьке) ім'я Петро, а друге, хрестильне, було Гаврило.
1088
1 Ідеться про освячення закладеної 1070 p. Михайлівської церкви Видобицького монастиря; оскільки при освяченні строго додержувались патрональних (храмових) днів, то можна думати, що й ця урочистість відбулася 8 листопада, у велике (соборне) свято Михаїла архангела. 8 (?). XI (?) 1088
1089
(Продовження на наступній сторінці)