' Мовиться про освячення в неділю 14 серпня 1089 р. (дата — з "КиєвоПечерського патерика"), напередодні свята Успіння богородиці, закладеного 1073 p. Успенського собору (церкви Успіння Богородиці) Києво-Печерського монастиря. У Новг. І після цих відомостей сказано, що померла (невідома на ім'я) дочка Всеволода.
2 В Іп. і Хл., очевидно, хибно "ігуменомь".
3 Цей печорський ігумен Іоанн (Іван) і склав, як доводять, літописне зведення у 1093 — 1095 pp., закінчивши розповідь подіями 1093 p.
. 1090
' Про обгрунтування можливої дати освячення див. прим. 1 до 1088 p.
2 Додано з Лавр.
3 В Іп. "й пристрою (у Хл. "прикроутоу") в нhи велику створи"; у Лавр. "и пристрой ю великою пристроек)", — ідеться про багате внутрішнє оздоблення: розпис, мозаїку, ікони, різні церковні шати і т. д.
4 У Лавр про нього сказано: "був скопець, високий тілом".
1091
' Розповідь про те, як було викопано і перенесено мощі Феодосія, ведеться від першої особи і в "Києво-Печерському патерику", де вона приписана "Нестору мниху". Текст нижче: "Я ж приготував того дня мотику", у Воскр. має таку редакцію: "Аэъ же грhшныи, иже и лhтописаніе ее въ то время писахъ, вземъ мотыку начахъ прилежно копати".
2 Ім'я Марка додаємо тому, що в "Києво-Печерському патерику" говориться саме про нього як копача могил ченцям.
3 Варимантія (гр.) — верхня важка чернеча одежа без рукавів.
4 Про першу годину дня див. прим. 10 до 1074 p. '
5 В Іп. хибно "посhщеньемь"; у Лавр. "пощеньемь".
6 У 1091 p. сонячне затемнення було справді о другій годині після сходу сонця 21 травня.
7 Ідеться про падіння на землю великого метеорита, вогненний слід якого вважали за небесного змія.
1092
' В Іп. "ізгоряхуся"; у Лавр. "вьзгарахуся".
2 В Іп. хибно "Посhченъ"; у Лавр. "Пhсочень".
3 Додано з Лавр.
4 В Іп. хибно "хрест", у Хл. "крсты" у Лавр. "корсты".
5 Філіппів день (день пам'яті апостола Філіппа) припадає на 14 листопада; м'ясопуст (м'ясниці) — передостанній (перед масляною) тиждень перед великим постом; у 1093 січневому році м'ясопуст припадав на 14 — 20 лютого: можна припустити, що така велика смертність у Києві була викликана ускладненнями після осінньо-зимової епідемії грипу.
1093
' Додано з Акад.
2 В Іп. і Хл. хибно "не хотhти"; у Лавр. "не доходити".
3 Тіун, тівун, тивун — управитель княжого господарства, дворецький, слуга, який виконував також судові та адміністративні обов'язки.
4 В Іп. і Хл. "грабити люди и продаяти"; "продаяти" — від слова "продажа", яке означало грошовий штраф на користь князя за різні вчинки і злочини (крім убивства); ці продажі перетворилися у справжнє здирство з народу.
5 В Іп. хибно "моего", у Хл. і Лавр. "его".
ь Світла неділя — великодній тиждень; антипасха — наступна неділя (день) після Великодня.
7 У Хл. "в ыстебу"; у Лавр. "выстобъку".
8 Себто в Михайлівському Видобицькому монастирі.
9 В Іп. і Хл. хибно "ему"; у Лавр. "има" (двоїна).
10 У підземеллі Софійського собору, в усипальниці київських князів, 1961 p. між різними останками знайдено череп Ростислава; у черепі стримів залізний наконечник стріли. Звідси ясно, чому молодий і здоровий, що умів плавати, Ростислав раптом став тонути перед очима Володимира: він був смертельно поранений. Про його загибель у Стугні говорить і "Слово о полку Ігоревім". Ця ріка, "пожръши чужи ручьи и стругы, рострена къ устью, уношу князю Ростиславу затвори днh при темнь березh. Плачется мати Ростиславля по уноши князи Ростиславh".
'' Уже було зауважено (див. прим. 39 до 1015 p.), що важливі походи та битви русичі-християни нерідко приурочували до християнських свят.
12 Амос VIII, 10.
13 Левіт XXVI, 17, 19, 20, 25, 32, 31, 28.
14 Додано з Лавр,
15 У давні часи вважалося,.що кочові східні народи, отже й половці, походили від біблійного Ізмаїла і його матері Агарі.
16 Посд Павла до римлян V, 20 (текст переосмислено).
17 Даниїл III, 32.
18 Псалом CXVIII, 137. ,
19 Єванг. від Луки XXIII, 41; мається на увазі один із двох розбійників, розіп'ятих разом з Ісусом Христом. —
20 Іов І, 21.
21 Псалом СІІ, 10.
22 В Іп. і Хл. "тако же"; у Лавр. "якоже".
23 Тут закінчується літописне зведення ігумена Іоанна, а далі йде текст Нестора, доповнений вставками третього редактора 1118 — 1119 pp. (розповідь Гуряти Роговича, повість Василя про осліплення Василька Ростиславича).
1094
' У Лавр. "мhсяца августа въ 2б". 16.V111 1094
1095
' Насправді це був самозванець, що видавав себе за Константина, убитого ще 1073 p. сина візантійського імператора Романа IV Діогена від першого шлюбу: самозванець з'явився в Константинополі, його схопили, заслали в Херсонес, звідки він утік і з половцями напав на Візантію; тут його схопили вдруге.
j В 1п. "Ельбhхъ"; у Лавр. "Ольбегь"
4 Сиропусна неділя, або масляна,чи маснчця — останній тиждень перед великим постом; розпочинається з понеділка (див. ще прим. 5 до 1092 p.).
5 Засаківці — люди з околиць города Сакова.
1096
' Від Чернігова до Стародуба приблизно 185 км (по ймовірній дорозі): отже. утікаючи, Олег подолав цю відстань десь за один-два дні.
2 Що це була неділя саме 25 травня, видно із синхронності половецьких ударів; крім того, половці ударили тоді, коли ні Святополка, ні Володимира у Києві не було.
3 У Лавр. "месяца мая ЗО".
4 В Іп., Хл. і Лавр. "июля", але треба "июня", бо п'ятниця у 1096 p. припадала на 20 червня;дати 8 (9) і 16 червня проставлено на основі розрахунків відстаней і темпу походів: переправу через Дніпро на Зарубському броді визначаємо на ніч із 18 на 19 червня, бо цього не помітили половці.
5 В Іп. і Хл. "по ггhску"; у Лавр. "болоньє".
6 Додано з Лавр. В Іп. "ї пожгоша манастырь Стефанечь деревнh. и Германечь"; у Лавр. "й вьжгоша Стефановь манастырь и деревнhи Герьманы".
7 В Іп. "ко оугу сторонник"; у Лавр. "къ угу устроении".
8 Псалом LXXXII, 14 — 17; Нестор подав такий скорочений виклад, який незрозумілий без доповнень, узятих із Біблії.
9 В Іп. і Хл. "аще ли"; у Лавр. "ищьли".
10 Про походження половців та інших східних народів літописець розповідає на основі "Одкровення" — твору невідомого автора, який приписували єпископові Мефодію Патарському. Літописець використав також "Хроніку" Амартола ("Другі ж говорять...").
11 За Біблією (Буття XVI, 15), Ізмаїл, син Авраама (Аврама), був народжений не від безплідної тоді його жони Сари, а від Сариної рабині Агарі.
12 Після.цього в Лавр. уміщено "Твори" Володимира Мономаха, переклад яких друкуємо після тексту Іп.
13 В Іп. і Хл. "своего же"; у Лавр. "моего же".
14 Додано з Лавр
15 В Іп. і Хл. хибно "и Переяславц'ь"; у Лавр. "и перея".
16 У Лавр. "Кунуи"; 1103 р. у Лаврі він згадується серед убитих ханів під ім'ям Куман, а в Іп. тут має ім'я Кунам.
17 Оскільки за візантійським літочисленням рік розпочинався 1 вересня, то перша половина березня 1097 січневого року припадала на середину 6605 (1097) візантійського року, тобто на половину п'ятого, або четвертого з половиною індикта (про індикт див. прим. 1 до 852 p.).
1097
' У великій статті 1097 p. розповідається про події з осені 1097 р. по ЗО серпня 1100 p., насамперед про долю князя Василька Ростиславича теребовльського. Відомості ідуть від безпосереднього свідка подій — киянина Василя, боярина Святополкового. Василь був присутній на вузьких княжих нарадах, при осліпленні Василька, супроводжував його до города Володимира і короткий час перебував тут як посадник Святополка. Цю дуже яскраву повість Василь або написав сам, або її хтось записав з його детальної розповіді.
2 Додано з Лавр.
J У Хл. "в ыстьбоу"; у Лавр. "вь истобку"; в Акад. "в комору".
4 Тобто на день архангела Михаїла (8 листопада).
5 У Лавр "ведоша (в Акад. "везоша") и Бhлугороду", але ці дані хибні, бо тут про Білгород сказано як про "градъ малъ", а це може стосуватися лише Звенигорода; Білгород був центром удільного князівства.
6 В Іп., Хл. і Лавр. "в ыстобъку", — ідеться про невелику хату, хижу, в якій топили.
9 Це підтвердження, що княгиня Анна (за здогадами, половчанка) була не матір'ю Володимира Мономаха, а мачухою.
10 Додано з Акад.
В Іп., Хл. і Лавр. "приближися", хоже тлумачитися двояко: "набли(Я" і "настав"; великий піст у 1098 р. |ючакя в понеділок 8 лютого.
12 В Іп. хибно "вьзвеселися", у Хл. "възвеличися"
13 У 1098 p. Великдень був 28 беіШМ.-
14За Татіщевим, Володар прикликав собі підмогу угрів; королем тоді там у" Кмоман, двоюрідний брат Василька W. далі прим. 24).
(Продовження на наступній сторінці)