«Отак пройду крізь твій великий подив…» Ліна Костенко

Читати онлайн поезію Ліни Костенко «Отак пройду крізь твій великий подив…»

A

1 c.

    Отак пройду крізь твій великий подив,
    не зачеплюсь об лагідні слова,
    Ти Вельзевул. По душу теж приходив.
    А я не віддала її — й жива.
    У тебе з вуст пашіло біле полум'я.
    Аби ж то й окотилося на тім.
    Ти був високий, наче сонце полудня,
    і сумнівам скорочувалась тінь.
    Таким лишись. А я піду у зливи.
    Молитись пням... Такі тотальні пні...
    Я не люблю нещасних. Я щаслива.
    Моя свобода завжди при мені.

    Другие произведения автора