«Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати...» Ліна Костенко

Читати онлайн поезію Ліни Костенко «Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати...»

A- A+ A A1 A2 A3

Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи мої ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати,
і несуть під пахвою тисячі різних справ.

Я кажу їм: світанки! Все на світі таке муруге.
Урожай суєти — залишається тільки стерня.
Скільки ми милувались!
І жодного разу — вдруге.
Скільки років кохаю,
а закохуюсь в тебе щодня.