Корбе Іван Михайлович (1800 — 1868) — генерал-майор, знайомий поета з 40-х років; належав до компанії "мочеморд". У 50-х роках очолював комісаріатську комісію в Казані. — 126.
Корсаков Петро Олександрович (1790 — 1844) — російський письменник і перекладач, редактор ж. "Маяк", цензор Петербурзького цензурного комітету (1835 — 1844). — 124.
Корсун Олександр Олексійович (1818 — 1891) — український поет-романтик, видавець альманаху "Сніп" (1843), власник автографів поета. — 120.
Корш Євген Федорович (1810/1811 — 1897) — російський журналіст, перекладач, редактор "Московских ведомостей" (1843 — 1849), "Русского вестника" (1855 — 1857), "Атенея" (1858 — 1859). — 443.
Косарєв Єгор Михайлович (1818 — 1891) — командир роти, пізніше півбатальйону в Новопетровському укріпленні, начальник рядового Шевченка; мемуарист. — 15, 19, 253, 256, 277, 292, 323, 324 — 329, 335, 340 — 343, 347, 355, 356, 359, 360, 363, 364, 379, 386, 390, 391, 394, 407, 408, 411.
Костомаров Микола Іванович (літ. псевдоніми: Іеремія Галка, Іван Богучаров; 1817 — 1885) — український і російський історик, фольклорист, письменник, критик; один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства; професор Петербурзького університету (1859 — 1860); мемуа-/664/рист. — 3, 7, 14, 16, 18, 21, 31, 64, 71, 85, 115, 124, 125, 127, 190, 191 — 203, 207, 208, 210 — 212, 219, 220, 223, 224, 226, 229 — 236, 238,; 239, 242 — 245, 247, 249, 251, 377, 392, 404, 413, 415, 416, 419, 420, 431, 457, 460, 467 — 470, 543 — 545, 555, 557, 579, 580, 585, 588, 594, 595, 599.
Костомарова Аліна Леонтіївна (дівоче прізвище — Крагельська; в першому заміжжі — Кисіль) — піаністка, наречена (1847), а через 28 років — дружина М. І. Костомарова, його секретар і помічниця, хранителька його архіву; мемуарист. — 239, 243, 251.
Костомарова Тетяна Петрівна (1798 — 1875, дівоче прізвище Мильник) — мати М. І. Костомарова, колишня кріпачка, знайома Шевченка. — 193, 224, 239, 243, 404, 545.
Костюрин (Кастюрин) (рр. нар. і см. невід.) — власник будинку в Петербурзі на 5-й лінії Васильєвського острова № 41 (нині № 8), де мешкав Шевченко 1844 р. — 89.
Котляревський Іван Петрович (1769 — 1838) — український письменник, основоположник нової української літератури (сЕнеїда", 1798, "Наталка Полтавка", 1819, "Москаль-чарівник" та ін.). — 25, 109, 110, 113, 114, 115, 123, 124, 424, 440.
Коховський Всеволод Порфирійович (літ. псевд. — Данило Медовник, Поганець; 1835 — 1891) — український письменник, педагог; засновник і директор Педагогічного музею військово-навчальних закладів у Петербурзі (у т. зв. Соляному городку), власник збірки малюнків Шевченка. — 599.
Коцебу Август Фрідріх Фердінанд (1761 — 1819) — німецький поет, драматург, романіст. — 428.
Кочубей Василь Леонтійович (1640 — 1708) — генеральний писар (1687 — 1699), потім — генеральний суддя (1699 — 1708) гетьманського уряду І. С. Мазепи, скараний гетьманом за донос на нього Петру І. — 462.
Кочубей Петро Аркадійович (1825 — 1893) — російський учений хімік, історик техніки, голова російського технічного товариства (з 1870 р.), замовник виконаного Шевченком портрета В. Л. Кочубея. — 454, 462, 463.
Кошельов Олександр Іванович (1806 — 1883) — російський літератор, один з видавців слов’янофільської "Русской беседы". — 444.
Кошиць Григорій Іванович (1797 — р. см. невід.) — священик с. Кирилівки, батько Федосії; малий Тарас 1827 р. наймитував у нього. — 11, 40, 54, 58, 167 — 169, 499, 531.
Кошиць Оксана Прокопівна (рр. н. і см. невід.) — дружина Г. І. Кошиця, мати Ф. та Я. Кошиць. — 54, 494.
Кошиць Федосія Григорівна (1827 — 1884) — донька о. Григорія Кошиця; за спогадами В. Шевченка, поет хотів одружитися з нею, але її батьки перешкодили. Залишилася незаміжньою, згодом померла в божевільні. — 167, 169, 430, 499, 531, 533.
Кошиць Ясь (рр. н. і см. невід.) — син Г. І. Кошицл. — 54.
Крагельська Аліна Леонтіївна — див. Костомарова А. Л.
Краєвський Андрій Олександрович (1810 — 1889) — російський журналіст і видавець (з 1839 р. видавав "Отечественные записки"). — 110. /665/
Крамаренківна П. Л. (рр. н. і см. невід.) — кореспондентка О. Я. Кониського. — 10, 533, 535, 536, 543.
Крамаренко М. — див. Дикарєв М. О.
Крапивіна Стефанія Матвіївна — див. Лобода С. М.
Красицький Антон Григорович (1794 — 1848) — селянин-кріпак з с. Зеленої Діброви, чоловік К. Г. Шевченко, сестри поета (з 1823 р.). З цього роду походять художник Фотій Степанович та шевченкознавець Дмитро Филимонович Красицькі. — 40.
Красковська — див. Юскевич-Красковська Є. Г.
Красковський Іван — див. Юскевич Красковський І. Д.
Кржижицький Олександр Костянтинович (1826 — р. см. невід.) — поручик корпусу жандармів Київської губернії, один із слідчих в справі Шевченка (липень, 1859 р.). — 511, 512.
Крузе Микола Федорович (1823 — 1901) — російський літератор, цензор Московського цензурного комітету (1855 — 1859). — 443.
Крулікевич Станіслав (1816 — р. см. невід.) — польський політичний засланець, рядовий, товариш поета в Орській фортеці й Аральській експедиції. — 438.
Круневич Павло Адамович (1824 — 1871) — польський політичний засланець, лікар 4-го лінійного батальйону; познайомилися в Петербурзі (1858). — 453, 590.
Кудлай Петро Дмитрович (1819 — р. см. невід.) — поліцмейстер в Нижньому Новгороді, родич художника П. С. Петровського. — 97, 409, 436.
Кузнецький (рр. н. і см. невід.) — священик собору в Полтаві. — 597.
Кулик Василь (рр. н. і см. невід.) — член полтавської громади у 1861 р., знайомий О. Я. Кониського. — 590.
Куліх Франц Карлович (рр. н. і см. невід.) — унтер-офіцер, каптенармус в Новопетровському укріпленні. — 323, 394.
Куліш Пантелеймон Олександрович (1819 — 1897) — український письменник, перекладач, критик, фольклорист, історик, видавець, учасник Кирило-Мефодіївського товариства, один із засновників ж. "Основа", близький до Шевченка; залишив спогади про поета. — 3, 10, 16, 17, 18, 114, 146, 147, 156, 160 — 162, 191, 192, 196, 199, 202, 213 — 218, 227, 234 — 237, 239, 240, 242, 244 — 247, 251, 377, 392, 395, 411, 413 — 416, 418 — 423, 425, 431, 436, 442, 448, 465, 471, 473, 474, 478, 480, 543, 555 — 557, 562, 581, 583, 584, 594, 600.
Кульнєв Яків Петрович (1763 — 1812) — генерал-майор, герой Вітчизняної війни 1812 р. — 66.
Курбський Андрій Михайлович (1528 — 1583) — боярин, князь, російський політичний діяч, кореспондент і політичний противник царя Івана IV Грозного, письменник. — 209.
Курочкіни — див.: Курочкін Микола Степанович, Курочкін Василь Степанович.
Курочкін Василь Степанович (1831 — 1875) — російський поет, журналіст, громадський діяч, редактор сатиричного журналу "Искра" (1859 — 1873). — 346, 475.
Курочкін Микола Степанович (1830 — 1884) — російський поет, журналіст, землеволець, брат В. С. Курочкіна, помічник у виданні журналу "Иск /666/ра"; переклав поезії Шевченка "Один у другого питаєм", "Доля", "Муза" "Огні горять, музика грає". — 346, 472, 484, 595.
Куторга Степан Семенович (1805 — 1861) — професор природознавства Петербурзького університету, цензор Петербурзького цензурного комітету (1835 — 1847). — 102, 114.
Кутузов Михайло Іларіонович (1745 — 1813.) — російський полководець, генерал-фельдмаршал, командуючий російськими військами у Вітчизняній війні 1812 р. — 66.
Кухаренко Яків Герасимович (1800 — 1862) — український письменник, етнограф, генерал-майор, наказний отаман Чорноморського козацького війська, близький друг поета. — 126, 127, 128, 129, 142, 153, 154, 155, 382 — 384, 387, 394, 487, 544.
Кушельов-Безбородько Григорій Олександрович (р. нар. невід. — 1876) — російський письменник, видавець; автор "Очерков, рассказов и путевых заметок" (СПБ, 1868), засновник ж. "Русское слово" (1859 — 1866), — 31.
Лаврентьєв Павло Сергійович — писар Орської інженерної команди, знайомий Шевченка в Орській кріпості. Спогади про їх взаємини переказала журналісту О. І. Матову Агата Осипівна Лаврентьєва (бл. 1825 — після 1910) — дружина писаря. — 257.
Ладиженський Михайло Васильович (1801 — р. см. невід.) — генерал-майор, голова Оренбурзької прикордонної комісії, комендант м. Оренбурга (з 1853 р.). — 307, 308.
Лазаревичевичка — Лазаревичова (рр. я. і см. невід.) — київська міщанка (60-ті роки XIX ст.). — 232.
Лазаревська Афанасія Олексіївна (дівоче прізвище — Латинська; 1801 — 1879) — мати братів Лазаревських; портретована Шевченком (X, № 45). — 519, 520.
(Продовження на наступній сторінці)