«Олексій Корнієнко» Андрій Чайковський — страница 87

Читати онлайн повість Андрія Чайковського «Олексій Корнієнко»

A

    Солониця і Кумейки... Солониця (солоницький погром)—урочище недалеко Лубен на Полтавщині, де в 1596 р. відбулася вирішальна сутичка селянсько-козацьких військ на чолі з С. Наливайком, Г. Лободою та М. Шаулою з польсько-шляхетськими частинами, очолюваними польським гетьманом С. Жолкевським. Верхівка реєстрових козаків видала полякам С. Наливайка і М. Шаулу, селянсько-козацьке військо бgt;.ю розбите, тільки невелика його частина уціліла і відступила на Запоріжжя.

    Кумейки — село на Черкащині. Тут у 1637 р. відбувся бій селянсько-козацьких військ, очолюваних П. Павлюком, з польсько-шляхетським військом. Селянсько-козацькі війська в Кумейківському бою зазнали поразки, а під Боровицею змушені були капітулювати. Павлюка тоді було віроломно захоплено поляками і страчено

    Жолкевський Станіслав (1547 чи 1549—1620)—відомий воєначальник, досить популярний серед шляхти. Брав участь у війнах з козаками, Росією, Кримським ханством. Загинув у битві під Цецерою.

    Наливайко Северин (?—1597)—український національний герой, ватажок козацтва в XVI ст. У 1596 р. очолив повстання проти польських і українських магнатів. В бою біля Солониці воно зазнало поразки. Козацькою старшиною С. Наливайко був виданий польській шляхті і після страшних тортур страчений у Варщаві.

    ...хто б йому спростав...— тут: протиставився. (

    ...канчуки брав...— били канчуками.

    ...післати у Варшаву, як колись наливайківців...—12 старшин Нали-вайкового війська віроломно схопили і після жорстоких катувань стратили у Варшаві.

    ...овіяло заяцем...— тут: страхом. 4

    Кривоніс (Перебийніс) Максим (?-—1648)—герой народно-визвольної війни 1648—1654 рр., полковник Черкаського полку, ватажок повсталого селянства. Відзначився у Корсунській битві 1648 р. У червні — липні 1648 р. повстанці під його керівництвом розгромили військо Я— Вишневецького, визволили Брацлавщину і Східне Поділля. Брав участь у битві під Пилявцями, в облозі Львова. Помер від чуми під час облоги Замостя.

    ..пробощ у парафії...— старший у парафії.

    ...попали в матню...— в засідку, в оточення, небезпеку

    Генеральний обозний — службова особа, що очолювала в XVII —

    XVIII ст. генеральну військову матеріальну частину (артилерію) і транспорт (обоз). Входив до складу генеральної старшини.

    Самсон (ЦІимшон) —давньоєврейський міфічний герой, який нібито мав незвичайну силу. За Біблією, коханка Самсона — філістимлянка Даліла остригла йому волосся, яке було джерелом сили Самсона, і видала його своїм одноплемінникам.

    Філістимляни — народ, який у кінці XII ст до н. е. жив на східному узбережжі Середземного моря, на південь від Фінікії. Дав назву Палестині ("країна філістимлян").

    ...за прислуги в московській війні..— йдеться про війну Польщі з Москвою в 1611 — 1612 та 1618 рр.

    Ти — Кайаф...— Кайаф Йосиф — іудейський первосвященик, який, за Біблією, брав участь у засудженні Ісуса.Хрнста на смерть.

    ...скінчилося на Кумейках...— Після невдалого бою під Кумейками в 1637 р. селянсько-козацькі загони Павлюка відступили під с. Борови-цю (тепер Черкаської обл ), де капітулювали, а ватажок повсталих був віроломно захоплений ворогами.

    Гладкий Матвій (?—1652) — миргородський полковник, виходець з козацьких низів. Брав участь у битвах під Корсунем і Пилявцями, в облозі Збаража. Намагався стати гетьманом. За наказом Б. Хмельницького був страчений.

    Небаба Мартин — чернігівський полковник, загинув в 1651 р. у битві з військом Радзивілла.

    Магомет— поширена 6 Європі вимова імені Мухаммеда (570—632), арабського релігійного і політичного діяча, засновника ісламу.

    ...Сізіфів камінь...— за грецькою міфологією, Сізіф, цар Корінфу, закував у кайдани Смерть, що прийшла до нього. За це на тому світі мусив відбувати тяжку кару — викочувати на високу гору величезний камінь, який щоразу падав униз.

    Перед Замком...— королівський замок у Варшаві.

    ...на Повонзки...— до 1772 р. Чарторийський парк. Дав назву кладовищу і району у Варшаві.

    ... зайняв у ратуші ложу для почесних громадян...— тут образно: потрапив у в'язницю.

    ...показати золотих грушок.. — наобіцяти казна-що.

    Єгова (Ягве)—верховне божество в іудаїзмі. За родового ладу вважався богом землеробства. З утворенням централізованої Ізраїльсько-іудейської рабовласницької держави проголошений верховним Богом держави, а з VII ст. до н. е.— єдиним Богом. У Біблії виступає як грізний, мстивий суддя.

    ...живилося стаціями. .— жило грабунками.

    Страсний тиждень — тиждень перед Великоднем, дні схоплення, знущань, розп'яття і похорон Ісуса Христа.

    Каменець (Кам'янець) — нині Кам'янець-Подільський, місто обласного підпорядкування Хмельницької області, райцентр на р. Смотричі (притоці Дністра). Відомий з 1062 р.

    Меч Дамокла — за давньогрецькою, легендою, Дамокл — придворний сіракузького тирана Діонісія Старшого (432—367 рр. до н. е.). Він позаздрив своєму володарю, назвав його найщасливішим з людей. Тоді Діонісій посадив Дамокла на своє місце, підвісивши над його головою ка кінській волосині гострий меч, який міг будь-коли впасти на його голову. А при тому пояснив заздріснику, що меч є символом небезпек, яких володар, зазнає постійно, хоч зовні його життя видається безтурботним. Тут: постійна небезпека.

    ...на герцях не спростає...— в бою не поступиться. Хмельницький своєю приявою...— присутністю.

    ...відворот подобав на паніку...— відступ був схожий на паніку.

    Іслам-Гірей — татарський хан у Криму. Брав участь у визвольній боротьбі українського народу 1648—1654 рр. Тричі (1649, 1651, 1653 рр.) зраджував військо Б. Хмельницького.

    Рейментарський пірнач — ознака влади воєначальника (полковника).

    Полковницька булава мала зверху, замість кулі, металеві пластинки, що розміщувалися навколо стержня (палиці).

    Збараж — у червні — серпні 1649 р. у Збаражі (місто в Тернопільській області) Б. Хмельницький оточив польське" військо.

    Частина третя

    ...Звенигород, матір червенських городів...— назва двох міст у Галицькій землі.

    Червона Русь — історична область в XV — XVIII ст. Об'єднувала Руське воєводство (Східну Галичину) і Бельське воєводство. На Сході межувала з Поділлям і Волинню, на Заході — з Закарпатською Україною, на Півдні — з Буковиною, на Півночі — з Литвою. Найвизначнішими містами були Львів, Галич, Белз, Холм (Хелм), Замостя та ін. В 1772 р. Червону Русь загарбала Австрія.

    Полтва (Пельтів)— назва річки на Львівщині. На Полтві стоїть Львів.

    ...регіментарство віддано в другі руки...— сейм призначив трьох регі-ментарів, про яких Хмельницький, маючи на увазі лінь і зманіженість Домініка Заславського, молодий вік Олександра Конецпольського і вченість Миколая Остророга, насмішливо говорив: "Перина, дитина і латина".

    Ставропігійське братство — Львівське міське братство. Виникло у 80-х рр. XVI ст. Було підпорядковане патріархові. Мало свою друкарню, а в 1586 р. відкрило першу на Україні братську школу. Припинило існування на поч. XVIII ст.

    Святоюрський монастир — собор святого Юра у Львові, центр уніатської церкви в Західній Україні.

    Соломон — цар Іудеї та Ізраїлю (X ст. до н. е.). За біблійними легендами, володів надзвичайною мудрістю.

    Орден єзуїтів — католицький чернечий орден "Товариства Ісуса", заснований у 1534 р. І. Лойолою для боротьби проти Реформації і. зміцнення папської влади. Головне завдання ордену — "чистота" католицького віровчення. В боротьбі за свої ідеї єзуїти вдавалися до будь-яких засобів — підступності, лицемірства тощо.

    Орден — католицька община монахів зі своїм статутом.

    ...краковського пана — тобто гетьмана Потоцького.

    ...котрий їх окружав...— тут: стискав, оточував.

    ...збиралися на соймик (сеймик) —збиралася на з'їзд шляхта.рднієї округи для виборів депутатів у сейм. Сейм — найвищий законодавчий орган у шляхетській Польщі. Його члени мали надзвичайні повноваження. Переносно: губити час в безглуздих сварках, словесних перепалках.

    Конокащйний сойм — спеціально скликане надзвичайне засідання сейму.

    Судова Вишня — місто на Львівщині. Відоме з 1230 р.

    Коронний підчаший — вища особа при королях, князях, що відала організацією урочистостей, бенкетів.

    (Продовження на наступній сторінці)

    Другие произведения автора