«Сестрі Софії» Володимир Біляїв

Читати онлайн вірш Володимира Біляєва «Сестрі Софії»

A

1 c.

    (з нагоди 81-ї річниці)

    Минає час, зістарілися ми —
    ти вже давно сивоголова,
    голубко-сестро…
    А були ж дітьми!

    Та все пішло немов полова
    за вітром…
    Тільки пам'ять зберегли
    Про батька й матір незабутніх.

    Очищеній від наклепу й хули,
    У дні святкові і у будні
    їх пам'яті ми віддаєм уклін,
    за спокій душ молитву творим.

    Із вічности й любови височин
    їх бачимо духовним зором…
    У день щасливий посеред сім'ї
    на тебе радість хай повіє
    і "Многоліттям" прозвучать мої
    слова, голубонько Софіє.

    Другие произведения автора