Инклюзивное обучение в украинских школах уже давно перестало быть единственной практикой. Постепенно растет и запрос на него со стороны семей, воспитывающих детей с особыми образовательными потребностями, и все больше школ создают условия для того, чтобы учиться было комфортно всем детям. Вместе с тем возникает и немало практических вопросов от педагогов, руководителей школ и специалистов инклюзивно-ресурсных центров по организации такого обучения.
Большинство из них касаются не общих принципов инклюзии, а конкретных ситуаций: можно ли организовать обучение без ассистента учителя, отвечающего за ребенка во время перерыва или как оценивать его учебные достижения. Предлагаем разъяснения по самым распространенным из этих вопросов.
Якщо батьки не хочуть отримувати висновок ІРЦ
Дитина має право навчатися у будь-якому закладі освіти, який обрали її батьки. Водночас підставою для створення інклюзивного класу є саме висновок інклюзивно-ресурсного центру.
Тому якщо родина відмовляється від проходження комплексної оцінки в ІРЦ, школа може зарахувати дитину на загальних засадах, але організувати повний спектр інклюзивних послуг – асистента вчителя, корекційно-розвиткові заняття чи додаткову підтримку – буде неможливо. Адже фінансування таких послуг відбувається відповідно до встановленого порядку, який передбачає відкриття інклюзивного класу, а отже і наявність висновку ІРЦ.
Якщо у школі поки немає умов для інклюзивного навчання
Іноді керівники шкіл хвилюються, що заклад не має достатньо фахівців або обладнання для організації інклюзивного класу.
У такому випадку директор закладу освіти звертається до органу управління освіти, якому підпорядковується школа. Саме цей орган ухвалює рішення щодо створення необхідних умов – від залучення фахівців до фінансування додаткових ресурсів.
Інакше кажучи, відсутність умов у школі не означає, що інклюзивне навчання неможливе – це питання, яке має вирішуватися на рівні системи освіти і часто залежить від того, наскільки сам заклад освіти готовий шукати рішення та працювати з різними потребами учнів.
Чи може школа відмовити у зарахуванні дитини з ООП
Якщо адміністрація школи відмовляється зарахувати дитину з особливими освітніми потребами, батьки мають право вимагати письмове обґрунтування такої відмови. З цим документом вони можуть звернутися до місцевого органу управління освіти і оскаржити рішення.
Чи можна розробити ІПР без участі батьків
Індивідуальна програма розвитку – ключовий документ, який визначає освітні цілі та необхідну підтримку для дитини з особливими освітніми потребами.
Законодавством визначено, що ІПР розробляється командою психолого-педагогічного супроводу за обов’язкової участі батьків. Саме вони допомагають фахівцям краще зрозуміти особливості розвитку дитини та визначити найбільш ефективні підходи до навчання.
Якщо ж батьки з певних причин не можуть або не бажають брати участь у роботі команди, вони можуть письмово у заяві на ім’я директора школи делегувати представництво інтересів дитини – наприклад, учителю або іншому фахівцю.
Чи може вчитель працювати без асистента
Наявність асистента вчителя не є обов’язковою умовою для кожного інклюзивного класу.
Рішення про необхідність такої підтримки визначається індивідуально, залежно від освітніх потреб дитини, які зазначені у висновку ІРЦ та індивідуальній програмі розвитку. Для деяких учнів така додаткова допомога справді необхідна, а в інших випадках дитині потрібні інші види підтримки.
Яку освіту повинен мати асистент учителя
Посада асистента вчителя належить до педагогічних працівників. Тому в закладах загальної середньої освіти її можуть обіймати особи з педагогічною освітою. Асистент учителя бере участь в організації освітнього процесу дитини з ООП, допомагає адаптувати навчальні матеріали та співпрацює з учителями і батьками під час реалізації індивідуальної програми розвитку.
Водночас асистентом дитини може бути інша особа – наприклад, один із батьків або соціальний працівник.
Чи може асистент учителя працювати без педагогічної освіти
Закон дозволяє призначати на педагогічні посади осіб, які мають іншу вищу освіту, але без педагогічної кваліфікації – на строк до одного року.
За цей час вони мають можливість пройти відповідну підготовку або отримати необхідну кваліфікацію для подальшої роботи.
Хто відповідає за дитину з ООП під час перерви
Діти з ООП – такі самі учні чи учениці, як і всі інші, тому тут діють ті самі правила, що й для всього класу. Це питання визначається внутрішньою організацією роботи закладу освіти.
Керівник школи встановлює правила внутрішнього розпорядку і може визначити відповідальними чергових учителів або педагогів, урок яких був попереднім. Саме директор закладу має повноваження визначати порядок нагляду за учнями під час перерв.
Чи може директор ІРЦ працювати ще й практичним психологом або дефектологом
Законодавство дозволяє працівникам інклюзивно-ресурсних центрів поєднувати кілька видів професійної діяльності, але за певних умов.
Згідно з урядовою постановою про роботу за сумісництвом, сумісництвом вважається виконання працівником іншої регулярної оплачуваної роботи у вільний від основної роботи час. При цьому тривалість такої роботи не може перевищувати чотирьох годин на день або повного робочого дня у вихідний, а загальний обсяг не повинен перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Для керівників державних установ діє окреме правило: вони не можуть працювати за сумісництвом на адміністративних посадах. Водночас є виняток для наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності.
Саме тому директор інклюзивно-ресурсного центру може працювати за сумісництвом практичним психологом або вчителем-дефектологом – але лише поза межами основного робочого часу і з дотриманням установлених обмежень щодо тривалості такої роботи.
Чи можуть фахівці ІРЦ проводити корекційно-розвиткові заняття за договором
Окрім основної роботи і роботи за сумісництвом, законодавство передбачає ще одну форму залучення педпрацівників – педагогічну роботу з погодинною оплатою праці.
На відміну від сумісництва, яке виконується лише у вільний від основної роботи час, така діяльність може здійснюватися навіть у межах робочого часу працівника, але лише за дозволом керівника установи.
Водночас є обмеження: обсяг такої роботи не може перевищувати 240 годин на рік.
Це означає, що педагогічні працівники інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі й директори, можуть додатково проводити корекційно-розвиткові заняття з дітьми з ООП, які навчаються в інклюзивних класах або групах закладів дошкільної та загальної середньої освіти.
Такі заняття можуть організовуватися, зокрема, на умовах цивільно-правових договорів. Це дозволяє залучати фахівців ІРЦ до підтримки дітей без формального оформлення на окрему штатну посаду.
Екатерина Павленко, эксперт по вопросам инклюзивного и специального образования Координационного центра по развитию семейного воспитания и ухода за детьми, кандидат философских наук.
