С. Захарин: «образовательный бюджет» на 2021 год

Расходы госбюджета на образование в 2021 году увеличены по сравнению с предыдущим почти на четверть

С. Захарин: «образовательный бюджет» на 2021 год

Автор: Сергей Захарин, доктор экономических наук, профессор, глава ОО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», руководитель патронатной службы министра образования и науки Украины.

В інформаційному просторі ведеться запекла дискусія про видатки на освіту. Оприлюднюючи чергову порцію новин, «освітні експерти» та «освітні експертки» нерідко наводять перекручені або навіть недостовірні відомості. 

При цьому, як годиться, часто-густо лунають заяви та умовиводи протилежного змісту. Одні вважають, що освітній бюджет є цілком пристойним, особливо, якщо врахувати нинішню соціально-економічну ситуацію у державі та кризу державних фінансів. Інші твердять, що освітян ледь не «обдурили», оскільки заплановані кошти, навіть якщо їх використовувати ефективно, не дозволяють вирішити наявні освітні проблеми. Є народні депутатки, які вперто заявляють, що педагоги обіцяного підвищення заробітної плати не отримають, а тому слід покарати усіх, хто «провалив бюджет».

Давайте розбиратися, як то кажуть, фахово…

У Держбюджеті на 2021 рік Міністерству освіти і науки України передбачені видатки обсягом 139,5 млрд грн. Це на 26,6 млрд грн більше, аніж у 2020 році. Вражаюче? Безсумнівно.

Переважна більшість коштів – 103,7 млрд грн – становлять субвенції. Ось їхній список:

  • на заробітну плату освітян – 99,65 млрд грн (у 2020 році – 80,9 млрд грн);
  • створення навчально-практичних центрів професійної освіти – 0,15 млрд грн (збільшення порівняно з попереднім роком – у 1,5 рази);
  • державна підтримка осіб з особливими освітніми потребами – 0,5 млрд грн;
  • «Нова українська школа» – 1,42 млрд грн, у тому числі 0,4 млрд грн – підвищення кваліфікації педпрацівників та 1,02 млрд грн – закупівля засобів навчання та обладнання (у 2020 році було використано 1,06 млрд грн на закупівлю засобів навчання та обладнання, на підвищення кваліфікації видатки не передбачалися взагалі);
  • «Спроможна школа для кращих результатів» – 1,0 млрд грн (збільшення порівняно з попереднім роком – у 2 рази);
  • на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками під час навчального процесу в закладах загальної середньої освіти - 1,0 млрд грн. (ця субвенція є новою).

Окрім субвенцій, будуть фінансуватися і інші статті видатків. Державні видатки МОН на 2021 рік становлять 35,8 млрд грн (на 6,5 млрд грн більше у порівнянні з минулим роком). Ці кошти будуть спрямовані на підготовку кадрів закладами вищої освіти (20,95 млрд грн), підготовку кадрів закладами фахової передвищої освіти (4,65 млрд грн), виплату академічних стипендій (3,94 млрд грн), наукову і науково-технічну діяльність закладів вищої освіти та наукових установ (824,8 млн грн), фінансування Фонду розвитку закладів вищої та фахової передвищої освіти (250 млн грн), забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та грантову підтримку наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок (732,8 млн грн), підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти (100 млн грн), виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій (326,9 млн грн), видання, придбання та доставку підручників і посібників (574,2 млн грн), розроблення, проведення експертизи, придбання, супроводження та розміщення в інформаційно-телекомунікаційних системах дистанційних курсів для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників (18,5 млн грн), фінансування державних інвестиційних проєктів (328,9 млн грн), придбання обладнання для лабораторій, навчальних майстерень та експозицій науково-освітнього простору Музею науки в м. Києві (54 млн грн).

Видатки Фонду розвитку закладів вищої та фахової передвищої освіти будуть спрямовані на забезпечення проведення заходів з пожежної безпеки в приміщеннях навчальних корпусів та гуртожитків, а також виконання ремонтних робіт у гуртожитках закладів освіти. Під час підготовки проєкту бюджету Міністерством освіти і науки України було обґрунтовано потребу у цих видатках у розмірі 1 млрд грн, і про це неодноразово повідомлялося через засоби масової інформації.

Як ми вже вказали, у фінальній версії державного бюджету відповідні видатки заплановані у розмірі 250 млн грн. Чому так сталося? – це питання слід задавати народним депутатам України, які брали участь в обговоренні цього питання. Але будемо сподіватися, що соціально-економічна ситуація у державі буде стабільною, і згадані видатки будуть збільшені під час внесення змін до закону про державний бюджет.

Що ми маємо, як то кажуть, у «сухому залишку»? У цілому видатки державного бюджету на освіту у 2021 році збільшено порівняно з попереднім майже на чверть, а за окремими програмами ці видатки перевищують минулорічні у 1,5-2 рази, що говорить про значне збільшення уваги держави до вирішення освітніх проблем. Можна зробити переконливий висновок, що освіта та підтримка її стійкого розвитку є пріоритетним напрямом внутрішньої політики.

Хоча в цілому видатки державного бюджету на освіту зросли майже на чверть (до 139,5 млрд грн), окремі громадяни, які позиціонують себе «освітніми експертами» та «освітніми експертками», почали галасливо стверджувати, що видатки на освіту було зменшено. Насправді було ухвалене рішення про перенесення строку (а не скасування) підвищення заробітної плати. Через це відповідні видатки на оплату праці (з урахуванням підвищення) будуть зроблені не влітку, як планувалося спочатку, а з 1 грудня. Вказане відтермінування стосується не лише педагогів, а усіх зайнятих громадян у національному господарстві України. З урахуванням цього була уточнена загальна сума субвенції на оплату праці (яка у загальній структурі видатків є найвагомішою).

Так, українська освіта не фінансується у обсягах, які є у провідних країнах. Але вказане пов’язане не з ігноруванням владою освітніх проблем, а в першу чергу – із дефіцитністю фінансового ресурсу. Будуть зростати потенції вітчизняної економіки – будуть збільшуватися і державні видатки на освіту.

Але варто пам’ятати, що заклади освіти фінансуються не лише за рахунок коштів державного бюджету. Засновниками більшості закладів освіти (в основному, закладів середньої, позашкільної, спеціальної, дошкільної та професійної освіти) є місцеві органи влади. Відповідно, основним джерелом фінансування функціонування цих закладів є місцеві бюджети. Окрім того, за рахунок місцевих бюджетів фінансуються і окремі заклади вищої освіти.

Відповідно, наразі неможливо визначити, яка у 2021 році запланована сума бюджетних призначень задля фінансування освітньої системи, оскільки станом на зараз ми не знаємо, який обсяг коштів буде виділено на освіту у місцевих бюджетів.

Варто також мати на увазі, що є заклади освіти приватної форми власності – їхня діяльність фінансується за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб.

Окремі заклади освіти державної та комунальної форми власності фінансуються не лише за рахунок бюджетів різного рівня, а також за рахунок надання платних послуг. Приміром, заклади вищої освіти можуть надавати освітні послуги на основі контрактів, тобто за рахунок юридичних та фізичних осіб.

Окремі заклади освіти, окрім того, здійснюють не лише освітню діяльність. Відповідно, вони можуть отримувати доходи не тільки за статтею «Освіта» («Освітня діяльність»), а і за іншими статтями. Приміром, заклади вищої освіти, які здійснюють наукову діяльність, можуть отримувати фінансування за статтею «Наука» («Наукова діяльність») за рахунок видатків, які фінансуються не через МОН, а через інших розпорядників бюджетних коштів.

Окрім того, окремі юридичні та фізичні особи для підтримки фінансової спроможності закладів освіти можуть робити добровільні благодійні внески. Така практика є у всіх країнах, й Україна – не виняток. Приміром, соціальні партнери (роботодавці) можуть фінансувати певні проєкти, які передбачають підготовку або підвищення кваліфікації дефіцитних кадрів.

Таким чином, «освітній бюджет» складається не лише з видатків державного бюджету.

Кошти державного бюджету – лише частина так званого «освітнього бюджету».

На мій погляд, «освітній бюджет» 2021 року – це великий крок уперед. І не тільки тому, що збільшено певні видатки. А ще і тому, що запроваджено нові програми, у тому числі у сфері науки, інновацій, освітніх реформ, віддачу від реалізації яких відчують усі заклади освіти. Ключовий позитив – у підвищенні оплати праці.

Слід особливо наголосити, що основним чинником збільшення загального «освітнього бюджету» є заплановане збільшення заробітної плати освітян (з 1 січня - на 20% та з 1 грудня 2021 року – ще на 8,4%). Деякі «агенти змін» скептично кажуть, що ці кошти будуть спрямовані лише на «проїдання». Категорично не погоджуюся з такою тезою.

У першу чергу, йдеться про зростання престижності педагогічної праці, а також про створення мотивацій для уможливлення якісної роботи вихователя, вчителя, викладача. Нарешті, будуть створені додаткові умови для збільшення конкурсів до закладів освіти педагогічного профілю. А відтак – вказані заклади будуть мати більше можливостей, аби залучити на навчання педагогічній професії найкращих абітурієнтів…

Дуже хотілося б, аби умовиводи про державні видатки на освіту, що роблять так звані «освітні експерти» та «освітні експертки», ґрунтувалися на достовірних даних, а також на міцній методологічній базі.

А ще хотілося б, аби тема «освітнього бюджету» перестала бути об’єктом для політичних спекуляцій та семантичних маніпуляцій.

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.

Освіта.ua
29.12.2020

Популярные блоги
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Т. Сердечная: зарплаты у учителей должны быть разные Есть шанс, что когда-то государство сможет оплачивать работу людей, которые работают с его будущим
И. Ликарчук: шароварщина и отчеты вместо воспитания Воспитательной работы как системы формирования человека уже давно нет, а есть гам, шум, трескотня
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
скептик
Глупость несусветная. Повышение зарплат на 20%, при том, что цена на основные энергоносители и воду вырастет на 20 - 35%, а следовательно все товары потребления тоже вырастут в цене, - значит понизить покупательскую способность. Это не только "бюджет проедания", но и бюджет ещё большего обнищания. Кто этому противоречит, тот либо ничего не понимает в элементарной экономике, либо умышленно вводит людей в заблуждение. Словом, моё мнение: статья заказная и проплаченная. Стыдитесь!