А. Равчев: положительные последствия масовизации высшего образования

Получение базового высшего образования большинством выпускников - это рационально, хорошо и правильно

А. Равчев: положительные последствия масовизации высшего образования

Автор: Александр Равчев, консультант по коммуникации и адвокации.

Керівник патронатної служби міністра освіти і науки України Сергій Захарін продовжує «радувати» освітню спільноту своїми особистими поглядами, які чомусь так схожі на підготовку суспільної думки до чергового закриття університетів.

Цього разу пана Захаріна  налякала «масовізація» освіти, а саме те, що в Україні забагато людей здобувають вищу освіту, і він вирішив, що треба цю ситуацію виправляти.

Знаєте, коли такі думки гуляють у ліберальних фейсбук-спільнотах, це ще можна зрозуміти. Але трохи лякає, коли це повторюють люди, які відповідають за формування державної політики.

Захарін розглядає процес зв’язку вищої освіти з реальною економікою в типовій радянській школі мислення, коли здобуття вищої освіти автоматично призводило до працевлаштування у визначеній професії, що збігалася з отриманою освітою.

Він не враховує, наскільки сильно змінилася ситуація в економіці. Професії з’являються, змінюються і зникають швидше, ніж людина отримує диплом. Сьогодні неможливо передбачити, які фахівці будуть найбільш затребуваними за 5–10 років.

Тому навіть у теорії неможлива ситуація, коли людина здобуває в університеті освіту, яка повністю тотожна її майбутній професії. Відповідно, заклади вищої освіти і не мають гнатись за тим, щоб підготувати фахівця, який на 100% відповідає вимогам конкретної професії.

Більше того, здобуття базової вищої освіти більшістю випускників – це раціонально, добре і правильно для людини і суспільства.

Раціонально, тому що юнацький вік – найкращий період для отримання диплома про вищу освіту. Навіть якщо конкретно зараз людина не планує працювати в професії, де потрібна вища освіта, вона не може спрогнозувати, як зміниться ситуація за наступні 40 років її трудової діяльності. Мені відомі сотні випадків, коли люди не могли отримати підвищення чи хорошу посаду, тому що в кваліфікаційних вимогах до неї існував критерій вищої освіти, а її в них не було.

А ці вимоги будуть існувати надалі. Тому що, додавши критерій наявності вищої освіти, великі компанії скорочують мільйони на роботу їх рекрутингових відділів, бо це означає, що інша спільнота вже перевірила хоча б базову адекватність людини.

Можна, звичайно, сказати про заочну форму навчання. Але будьмо реалістами. Здобувати вищу освіту набагато легше, коли ти ще молодий, можеш не спати ночами, у тебе немає повноцінної 8-годинної роботи, немає родини і дітей, яким треба приділяти більшість вільного часу.

Кращого періоду для здобуття базової вищої освіти, ніж юнацький вік, не існує. Навіть якщо людина з часом вирішить змінити фах і піде на перекваліфікацію, то в неї все одно буде розуміння, що таке вища освіта і як відбувається цей процес. І їй все одно буде легше проходити перекваліфікацію, ніж тим, хто не здобув вищої освіти в юності.

Добре, тому що вища освіта суттєво змінює світогляд людей. Вона відкриває для них нові можливості, показує їм нові міста і нові професії. Обмеження доступу до вищої освіти – це консервація ситуації і скасування соціальної мобільності. Діти міністрів і депутатів будуть і надалі здобувати вищу освіту і будувати кар’єру, натомість  діти простих людей будуть обмежені можливостями їхніх родин.

Правильно, тому що державна політика в сфері освіти має ґрунтуватись на збільшенні можливостей для громадян своєї країни жити краще. Доступна вища освіта виконує цю функцію.

Не може бути адекватною ситуація, коли державна політика в сфері освіти направлена на те, щоб зменшити доступність цієї освіти для своїх громадян. Проблема не в тому, що забагато українців здобувають вищу освіту. Проблема в тому, що університети не мають достатніх ресурсів, для того щоб забезпечити якісну освіту для всіх своїх студентів.

Це неприпустимо, коли викладачі кинуті сам-на-сам з усіма проблемами, які накопичились за 30 років в освіті і суспільстві загалом, а міністерські чиновники думають не про те, як спростити їм життя, а лише як би ще більше їх навантажити.

Освіта.ua
22.12.2020

Популярные блоги
Д. Коптило: реформаторы не виноваты, что изменений нет Далеко не Клопотенко, Супрун или Гриневич виноваты в том, что перемен к лучшему не происходит
В. Онацкий: репетиторство как альтернатива школе Бороться с репетиторством не стоит, но нужно улучшать образовательный процесс в школах
Олег Фасоля: на сколько же выросла зарплата учителя? Государство не может обеспечить уровень зарплаты, который должен соответствовать статусу педагога в обществе
А. Костюк: Польше нужны таланты, а Украине – нет? Система высшего образования Украины обречена продуцировать массовый образовательный продукт, а не уникальный
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев