Виктор Громовой: окупаемость инвестиций в образование

Недопустима ситуация, когда семья становится для учителей главным спонсором достаточно дорогого хобби

Виктор Громовой: окупаемость инвестиций в образование

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

ROI по-українськи. Про окупність інвестицій у власну освіту.

На продовження теми окупності інвестицій у власну освіту (return on investment – ROI).

Дивіться першу частину роздумів у публікації.

Татко «Галі балуваної» витратив за два роки підготовки та п'ять років її навчання мільйона півтора гривень (понад 50 тис. дол.)!

Звісно, це в Києві, на платному, з винайманням квартири тощо. Витрати на здобуття педагогічної освіти «Галі небалуваної», особливо у випадку, якщо вона «вдома й замужем» (навчається у рідному місті), можуть бути значно меншими. Візьмемо абсолютний мінімум – 10 тис. дол.

«Галя небалувана» за ці п’ять років могла б заробляти (продавцем чи манікюрницею) без будь-якої освіти, окрім шкільної, щонайменше 300 дол. щомісяця. За рік 3 600, а втрачений заробіток за всі п’ять років навчання складає 18 000 дол.

Тож мінімальна вартість учительського диплома буде – 28 тис. дол.

Неважко підрахувати: для того щоб його окупити, за три роки вона має отримувати щороку на 6 тис. дол. більше, аніж вона отримувала б, не маючи педагогічної освіти. Тобто її місячна оплата має бути більшою щонайменше на 500 дол., аніж зарплата людини без освіти.

Тож «Галя небалувана» тепер має отримувати не 300 дол., а мінімум 800!!!

Так ми легко виходимо на мінімальну платню вчителя-початківця, яка забезпечить окупність педагогічної освіти.

Станом на 18 грудна ця сума складає 22 320 грн. і 70 коп.

Як відомо, ст.61 закону «Про освіту» передбачає, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії має становити три мінімальні зарплати. Якби цей закон виконувався, то з 1 січня 2020 року зарплати вихователів і вчителів стартували б від 18 000 грн., адже мінімальна зарплата має зрости – до 6 тис. грн. Звісно, були б ще виплати «за престижність», класне керівництво чи за перевірку зошитів, які б дозволили вийти на розраховано нами мінімальну суму окупності у 22 320 грн. і 70 коп.

Поки цього немає, і «Галя балувана» і «Галя небалувана» до школи точно не прийде. Тому абсолютно не дивуюсь, коли читаю інформацію про кадровий склад педагогічних працівників однієї з провідних шкіл м. Кропивницький.

Усього там педагогічних працівників 76, з них до 30 років – 3 (7%). Лише троє вчителів до 30 років!!! У 90-х роках їх там було більше третини.

Тільки не треба зараз щось розказувати про покликання чи величну місію «сіяти розумне, добре, вічне».

Кусать хоса!

Абсолютно не припустимою є ситуація, коли сім’я стає для наших Галь головним спонсором досить дорогого хобі, яким у нас є робота в школі. Є, наприклад, в українських школах така категорія працівниць, як дружини заможних чоловіків.

Вона там самореалізується, а він заробляє гроші… Окрім того, що він утримує дружину, ще й витрачає чималі гроші на школу, бо треба купити й канцтовари, і ноутбук, і поїздку на якийсь Едкемп оплатити… Рано чи пізно йому це набридне!

Немає куди правди діти, є в педагогічній спільноті й такі поодинокі екземпляри, які примудряються компенсувати те, що їм не доплачує держава. «Я можу собі дозволити не красти!», – часто згадую цю фразу однієї з дуже талановитих директорів шкіл-інтернатів, якій теж пощастило з чоловіком.

Але таких небагато, і небагато можливостей щось «вкрасти» в шкільній освіті… Це винятки. Більш типовою є ситуація, коли директор школи змушений поза школою заробляти для себе і для школи.

P.S. У мережі ви можете знайти величезну кількість публікацій англійською мовою на тему окупності інвестицій на власну освіту (return on investment – ROI).

Ось висновок одного з них:

Академічні дослідження виявляють, що прибуток від інвестування у власну освіту дуже високий і значно перевищує прибуток, який споживачі зазвичай можуть отримати від ряду інвестицій. Як правило, дослідження показують, що реальна норма прибутку на ці інвестиції перевищує 10% і досягає 50%.

Нещодавно Інститут Брукінгса опублікував звіт, у якому вони розрахували рентабельність інвестицій на освіту в коледжі. Висновок з цього звіту: вища освіта є набагато кращою інвестицією, ніж майже будь-яка інша альтернатива, адже вона різко збільшує шанси знайти роботу та заробити більше грошей. У середньому вигоди від чотирирічного коледжу еквівалентні інвестиціям, які приносять 15,2 відсотка на рік. Це більш ніж удвічі перевищує середній прибуток від інвестицій на фондовому ринку і більш ніж у п’ять разів – прибутковість корпоративних облігацій, золота, довгострокових державних облігацій або від власності житла.

Це у них! А у нас?!

Оригинал

Освіта.ua
21.12.2020

Популярные блоги
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Т. Сердечная: зарплаты у учителей должны быть разные Есть шанс, что когда-то государство сможет оплачивать работу людей, которые работают с его будущим
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Світлана
Не знаю, навіть, як сказати, добре це чи погано. Переконую вкотре одинадцятикласників у необхідності вчитися, мати добрі знання. У відповідь: "В училище і з 2 приймуть, а більше нам не потрібно". Мабуть, і без розрахунків наші старшокласники знають, що інвестиції у власну освіту не окупаються. А стимул зразку "вчитися, щоб не бути дураком" не діє. У нашому теперішньому світі потрібні гроші та вміння їх заробляти. Освіта заробітків не дає. А вчителя колись "грозилися" підняти на небувалу висоту. Скоро століття пройде.