Н. Слободянюк: мотивация учиться в условиях карантина

Кажется, что многие из педагогов не мотивированы к тому, чтобы мотивировать своих учеников

Н. Слободянюк: мотивация учиться в условиях карантина

Автор: Наталья Слободянюк, ОО Демократический Альянс Женщин.

В умовах «домашньо-шкільного» навчання актуалізувалося питання мотивації учнів. Опитування батьків навесні показали, що головною проблемою стала відсутність прямого контакту дітей з вчителем. Зокрема громадське опитування батьків м. Житомира виявило, що 76 % опитаних роз'яснюють своїм дітям новий матеріал.

Але комунікація вчителя з учнем несе подвійну функцію: по-перше, це фахове роз'яснення навчального матеріалу і, по-друге, психологічний контакт, який є одним з мотивуючих факторів (часто головним фактором) до вивчення предмету.

Минуло літо - а від батьків так само можна чути: «тільки висилають завдання, а я з дитиною їх роблю».

Водночас багато хто з вчителів вважають, що роблять достатньо і працюють в умовах перевантаження.

Отже, чи є комунікація вчителя з учнем (у тому числі з метою мотивації до навчання) невід'ємною та обов'язковою частиною освітньої послуги? Чи повинна школа прищеплювати любов до навчання? Чи можна цю функцію повністю перекласти на батьків в умовах тимчасового дистанційного навчання?

Якщо учень обрав інституційну форму навчання (до якої віднесено як очну, так і дистанційну), організація освітнього процесу (уроку), належить до обов'язків вчителя.

З денною очною формою все достатньо просто. Дитина приходить до школи і виконує завдання, надані вчителем. Сама по собі форма організації очного навчання вже значною мірою мотивує до навчання і полегшує виконання вчителем задач щодо проведення уроку.

Задача батьків: аби дитина прийшла у правильному настрої на урок. Задача адміністрації: донести до батьків їхні обов'язки під час освітнього процесу.

На дистанції складніше.

Стоїть задача провести урок для дитини, яка залишається в домашніх умовах. Батьки можуть спиратись на поради педагогів, але не повинні опановувати нову професію.

Ймовірно, адміністрація має знайти спосіб донести до всіх батьків форму організації освітнього процесу в нових умовах, а також рекомендації щодо участі батьків в цьому процесі.

Учитель може звернутись за допомогою до батьків, але головуючим в організації уроку має залишатись вчитель.

Синхронний (онлайн) режим навчання дозволяє створити умови, наближені до класно-урочних: вчитель отримує можливість візуально, вербально та емоційно взаємодіяти з учнями.

Якщо ж онлайн-уроків вчитель не проводить, він, імовірно, мав би піклуватись про організацію уроку в інший спосіб (телефонна розмова, листування), тобто надати чіткі роз'яснення стосовно дій учня, враховуючи рекомендовані часові обмеження щодо його навантаження.

Чи можна вважати, що освітня послуга надана (урок проведений), якщо вчитель сформував пакет навчальних матеріалів та виклав його на сайті закладу, онлайн-платформі, у месенджері?

Очевидно, що оприлюднення навчального матеріалу не є повноцінною освітньою послугою та потребує подальшої комунікації вчителя з учнем, рекомендацій щодо виконання завдань, супроводження в процесі засвоєння, заохочування до навчання. У Законі «Про освіту» немає «самостійної» форми навчання. Учитель має виступати ініціатором комунікації та знайти спосіб комунікувати з кожним учнем - це частина його роботи.

На жаль, складається враження, що багато хто з педагогів не вмотивований до того, аби мотивувати своїх учнів. У весняних листуваннях з освітянами м. Житомира ми дійшли до того, що керівники шкіл обґрунтували відсутність якісної освітньої послуги академічною свободою вчителя.

Звертаючись до тих вчителів, які ще не готові до активного застосування синхронного режиму, ще раз підкреслю: комунікація з кожним учнем (а не з сайтом чи надісланими учнями роботами) є невід'ємною та обов'язковою частиною освітнього процесу в умовах навчання з використанням дистанційних технологій. А опанування дистанційних технологій значною мірою вирішує як проблему організації комунікації, так і проблему перевантаження всіх учасників освітнього процесу.

Освіта.ua
13.11.2020

Популярные блоги
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Т. Сердечная: зарплаты у учителей должны быть разные Есть шанс, что когда-то государство сможет оплачивать работу людей, которые работают с его будущим
И. Ликарчук: шароварщина и отчеты вместо воспитания Воспитательной работы как системы формирования человека уже давно нет, а есть гам, шум, трескотня
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Юрий
Особливо "не вмотивовані" педагоги професійно-технічних навчальних закладів в сільській місцевості. Нам доводиться проводити в синхронном режимі лише для 5-10% учнів( у решти навіть мобільних телефонів для цього немає, якщо є , то відсутнє покриття мережі). Щоб донести до кожного учня хоча б інформацію, цілодобово потрібно відшукувати доступні засоби комунікації. Але крім цього ще необхідно налагодити зворотній зв’язок і отримати відповіді на завдання.Батьки наших здобувачів освіти зачасту дуже, м’яко кажучи, далекі від участі в осітньому прцесі. Без технічної підтримки держави, організації і фінансування дистанційне навчання перетворить наше майбутнє покоління в фахівців полуничних плантацій європи в кращому випадку. А з Вашим та державним відношенням до нелегкої праці педагогів, через певний час ( карантин посприяє) навчати буде особливо і нікому.