Александр Мирошниченко: о новых мифах в образовании

Учителя, учитесь работать с новыми технологиями, не быть лохами в вопросах юридических и защищать свой профессионализм

Александр Мирошниченко: о новых мифах в образовании

Автор: Александр Мирошниченко, актер, режиссер, драматург.

У зв’язку з численними помилками в онлайн- уроках почали продукуватись численні міфи в якості виправдання. Як людина, яка має професійне відношення і до телебачення, і до кіно, і до навчання, хотів би проаналізувати ці міфи.

1. Міф 1 «Усе це волонтерство – тому не критикуйте, а дякуйте»

Чесно кажучи, у мене є великий сумнів щодо безкоштовності. Бо тут виникають питання. Якщо дійсно вчителі нічого не отримують за запис цих уроків – це ненормально. Кожна робота повинна оплачуватись. Бо оплата передбачає відповідальність за результат. Так що позитиву в безкоштовності немає жодного. Але є великий сумнів у правдивості цього твердження. Заради чого? Питання не в рахуванні чужих грошей. Питання в тому, за якими ознаками обирали саме цих вчителів? У нас є багато професійних педагогів, які давно займаються онлайн-уроками, мають досвід у цій царині. Чому не залучали їх? Схоже на звичайнісінький «розпил бабла» під красивим соусом. Тому не варто вимагати подяки. Якщо це волонтерство – потрібно було вибрати найкращих. Якщо це за оплату – потрібно вимагати якості.

2. Міф 2 «Кожен може зробити помилку»

Може, звичайно. І вчитель, і учень. Але потрібно розуміти, що саме тому завжди, на всіх зйомках присутній РЕДАКТОР. Його функція і полягає в тому, щоб помічати помилки та виправляти їх. Тим більше, що це не прямий ефір, і перечитати-перезняти помилку - це пара хвилин. Значить, редактори були відсутні. І тут знову повертаємось до теми «розпилу бабла». Якщо проект волонтерський – можна було кинути клич, і на волонтерських засадах залучити фахівців-редакторів. Якщо ж це все-таки оплачуваний проект – значить, гроші на редактора просто зникли в чиїхось кишенях.

3. Міф 3 «Занадто багато знімали – тому не встигали виправити помилки»

Занадто багато – це скільки? Теоретично кожен вчитель повинен бути привчений проводити 6-7 уроків підряд. З реальними живими дітьми. Де зусилля ідуть ще й на власне дітей. При зйомці цього немає. Отже, запис навіть десяти уроків підряд – це, звичайно, складно, але не критично. Тим більше, якщо є можливість зупинитись, перечитати, перезняти.

4. Міф 4 «Професійність проекту»

Тут потрібно дещо пояснити. Світ телебачення-кіно дуже тісний. Тут всі все знають про проекти іншого. Ми всі пересікаємось так чи інакше, допомагаємо. Існують спеціальні групи спеціалістів, де обговорюються фахові проблеми, шукають виконавців. Про цей проект інформація була нульовою. За чутками, це стовідсотковий продукт КВАРТАЛУ. Зараз людям, які не дуже розуміють, як все відбувається, згодовують фігню в стилі «ми не встигали монтувати, тому багато помилок, і не було перевірок». Панове! Це повна маячня! Це не фільм і не серіал! Це один план, знятий з однієї точки! Це елементарний монтаж, який може зробити навіть мій 12-ний річний син. Для якості потрібен комп’ютер та редактор поруч для перевірки. І все. Не вистачало людей? У таких випадках кидають клич, і колеги допомагають. Тим більше, що більшість зараз сидить по домах і можуть вдома прекрасно монтувати. Це не зробили. Чому? Знову випливає тема «розпилу бабок»

5. Міф 5 «А що ми могли зробити?»

Ось тут побажання до самих вчителів. Привчайтесь жити в законодавчому полі. Вас запросили? Добре. Ви підписали контракт на ці передачі? Ні? Бо вам навішали на вуха локшину з пафосом? Так тим більше ви мали право вимагати підписання контракту з обговоренням всіх умов. Чи все ж таки ви щось підписували, не читаючи? Чи вам просто давали гроші в конверті? Я не знаю відповіді на ці запитання. Але це урок для всіх. Хочете не мати негативних наслідків? Робіть все за законом.

6. Міф 6 «Залучили не кращих, а кого могли знайти»

А шукали? Це повна маячня. Достатньо десять хвилин присвятити Гуглу, щоб знайти вчителів, які є профі в онлайн-навчанні. Знайти їхні координати – теж не проблема. Цього не зробили. Чому? І ми вкотре повертаємось до «розпилу бабла».

Отже, висновок простий. Абсолютно непрофесійно зроблений проект, у якому вчителі стали і винуватцями, і жертвами. Скільки конкретно було відмито бабок і хто їх отримав – це питання слідства. Але не при цій владі. Думаю, у свій час ми всі дуже здивуємось сумам, які виділялись на це псевдоволонтерство.

Моє побажання вчителям. Вчіться! Вчіться працювати з новими технологіями. Вчіться не бути лохами в питаннях юридичних. Вчіться захищати свою професійність. Бо ви ж повинні бути зразком. І для дітей, і для батьків…

Оригинал

Освіта.ua
10.04.2020

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!