И. Ликарчук: в школах нужен институциональный аудит

Если такие рекомендации станут образцовыми, на идее успешного институционального аудита можно ставить крест

И. Ликарчук: в школах нужен институциональный аудит

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования, и. о. директора Учебно-методического центра обеспечения качества образования.

Я глибоко переконаний в тому, що інституційний аудит в закладах загальної середньої освіти потрібний. Але не для того, щоб зробити висновок про незабезпеченість «туалетних кімнат рушниками (паперовими, електричними) та туалетним папером», чи про «встановлення обмежувача швидкості на проїжджій частині вулиці перед центральним виходом із школи».

Щиро вибачаюся за стилістику, але тут і далі я цитую офіційні документи: акти, складені за результатами проведення інституційного аудиту. За номером 01-12/72-02-06/1. Щоправда за таким номером на офіційному сайті ДСЯО розміщені «Висновки про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти за результатами інституційного аудиту» для ДВОХ (?) закладів - Літківської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Княжицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району. Очевидно ті, хто писали ці документи, так списували один із другого (академічна доброчесність???), що навіть забули присвоїти різним актам різні реєстраційні номери. Але то таке буває, коли чиновники чиновникуються.

Важливе інше. Кілька разів, прочитавши ці документи, я не зміг для себе зробити висновок про те, а ЯКОЮ ж є ЯКІСТЬ освітньої діяльності в закладах, котрі пройшли інституційний аудит; чи ІСНУЄ у них внутрішня система забезпечення якості освіти і що КОНКРЕТНО потрібно зробити для того, щоб ця система в закладі була створена і працювала. Хоч саме на ці питання у першу чергу мали б відповісти «експерти».

А їх було немало - 10 осіб в одній школі та 7 осіб - в іншій. І перебували вони в цих закладах не день чи два, а відповідно - 11 і 4 днів. Та і очолювали ці експертні комісії не будь-хто, а найвідповідальніші працівники ДСЯО. Тобто, ми повинні були отримати документи, котрі стали б зразками для узагальнення результатів наступних аудитів.

Та страшенно цього боюся. Бо, якщо подібні висновки і рекомендації стануть зразковими, то на ідеї успішного інституційного аудиту можна ставити хрест. Адже в такому виконанні, - це гірше, аніж сумнозвісні фронтальні перевірки у далеких 2000 і дуже попередніх роках.

Щоб підтвердити свою думку, наведу лише один приклад. Як свідчать документи зазначені вище, «експерти» відвідали у Княжицькій школі 58 (!) уроків. У цій школі працює 52 педагогічних працівника. Тобто, у кожного «експерти» побували на одному або на двох уроках.

Не буду писати про абсолютну безглуздість епізодичного відвідування уроків у вчителів з метою оцінки роботи останніх. Це давно засуджено передовою учительською та науковою спільнотою. Але як можна після відвідування одного чи двох уроків зробити висновок, що вчителями «практично не використовувалося формальне оцінювання (1-2 класи) або його елементи (3-11 класи»? І це лише один приклад.

Не може не викликати занепокоєння і те, що «експерти» вважають можливим для себе втручатися в педагогічну діяльність вчителів, нехтуючи вимогами відповідних норм чинного законодавства щодо педагогічної свободи вчителя.

Якби це було інакше, то у рекомендаціях вони не б писали, зокрема, про необхідність впровадження в освітній процес «нових підходів до використання інформаційно-комунікаційних технологій» чи про «використання різнорівневих завдань, що ґрунтуються на використанні життєвого досвіду дитини»...

Панове «експерти», а якщо вчитель не вважає доцільним на КОЖНОМУ уроці використовувати «нові підходи до інформаційно-комунікаційних технологій» чи оті «різнорівневі завдання»? Якщо і без них він забезпечує належну якість освіти, то для чого давати подібні рекомендації? Адже ви добре знаєте, що рекомендації від будь-якого начальства для пересічного вчителя - закон. І виконання цих рекомендацій будуть вимагати. Ото і є втручання в педагогічну діяльність.

Читаючи висновки експертів, інколи створюється враження, що вони й самі не добре розуміють те, про що пишуть. Так, «експерти», котрі працювали в Літківській школі, вважають, що управлінській процес в цьому закладі потрібно удосконалювати в частині: «приведення структури освітньої програми у відповідність до вимог законодавства, додавши перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів; логічну послідовність їхнього вивчення, форми організації освітнього процесу» (???????)

Або інший напрямок удосконалення управлінських процесів: «створення стратегії розвитку та системи планування діяльності школи з подальшим моніторингом виконання поставлених цілей та завдань».

Читаєш подібне і приходиш до висновку, що знання «експертів» про сутність управлінських процесів, як кажуть в народі, «нижче плінтуса»...

Але що там говорити про подібні знання. Якщо експерти навіть не розібралися в тому, хто є власником цих закладів освіти. Вони вважають, що відділ освіти Броварської райдержадміністрації. Я спеціально знайшов Положення про цей відділ, у якому немає жодного слова про те, що йому районна державна адміністрація чи районна рада делегують право бути власником загальноосвітніх шкіл...

Я довго думав над тим, чи публікувати цей пост. І вирішив це зробити. Бо мені не байдужа доля чудової реформаторської ідеї - незалежного інституційного аудиту в закладах загальної середньої освіти.

Саме тому упродовж минулого року ми неодноразово вносили пропозиції й доповнення до проектів нормативних документів, які готувалися для запуску процесу інституційного аудиту. Нас тоді чути не захотіли. То ж сьогодні маємо те, що маємо. Прогнозовано маємо не те, що потрібно. Тому наші пропозиції щодо проведення СПРАВЖНЬОГО інституційного аудиту, а не інституційного аудиту в стилі колишньої фронтальної перевірки, є актуальними.

P.S. А ще в цих документах ви можете прочитати про не скошену минулорічну траву на шкільному подвір’ї та якісь кам’яні стовпи, котрі там валяються. Ото вам і оцінка якості освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти...

Або, як ставили завдання перед колишніми фронтальними перевірками: «Нарийте побільше жучків. І у акт їх...»

Оригинал

Освіта.ua
30.01.2020

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Nika
Перепрошую, але сучасний аудит-це, коли при майже повній відсутності фінансування щодо оснащення шкіл, приїжджають вельмишановні люди, які тицяють на все пальчиком і питають чому методичка не 2020року,чому немає інтерактивної дошки? І купа наступних відомих всім освітянам запитань! Тобто не вчитель має спитати у вельмишановних про методичне забезпечення та конкретну допомогу даній школі, а він має працювати на випередження за принципом,, вынь да полож,, при тому чого б це не стосувалося! У чому користь високоповажної перевірки? Кожен на це питання має свою відповідь. Але ж коли ми навчимося себе поважати,шановні освітяни?! Ми настільки звикли, що питання від адміністрації школи, від батьків лише завжди до нас, що навіть і не намагаємося себе відстояти у більшості випадків, знаючи, що підтримки навряд чи дочекаємося.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!