В. Белый: еще не умерла сила физматобразования

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Те, що цього року в Україні на вчительські спеціальності з фізики, хімії та математики подалося лише 112, 208 та 353 випускників 11-х класів відповідно, зовсім не означає, що фізматосвіта втратила актуальність у сучасні часи. Як, звісно, і природнича загалом.

Молодь просто знає про рівень окладів для спеціаліста-початківця з вищою освітою у сегменті освіти.

Українська інтелектуальна молода поросль, на жаль, не знає тієї життєво-прагматичної принади професії вчителя, якою послуговуються їхні ровесники у сотнях закордонних країн.

Там вчитель – це представник рідкісних професій, які можна перелічити на пальцях однієї руки, про які із заздрістю зауважують при нагоді тисячі представників інших спеціальностей: «Він – представник вільної професії, бо вивчився на ВЧИТЕЛЯ!»

По-перше, тамтешній вчитель практично не знає такої супутньої чи не кожному спеціалісту глобальної небезпеки як безробіття, як вимушеність перенавчатися для принципово іншої за сутністю діяльності, бо його професія взагалі зникає.

Вчитель є ВІЛЬНИМ від подібних турбот, бо ДЕРЖАВНА школа завжди була, є і буде.

По-друге, закордонний вчитель вільний від такої «державної» політики у сфері освіти, за якої у нього після успішного закінчення університету є оклад, що «на руки» після відрахувань є всього лише еквівалентом мінімальної зарплати, як те вже чверть століття поспіль «процвітає» в Україні.

По-третє, закордонного, зокрема й учителя-початківця, оточує світ таких цін на їжу, товари та послуги, що він завжди є вільним від проблеми, де жити та на чому їздити. Всі закордонні вчителі й вчительки приїжджають на роботу на власних авто, а під час кожних канікул їздять на них за кордон, щоб і життя інших побачити, і за своїм рідним краєм заскучати. На відміну від наших вчителів, яким необхідно під час канікул «відбути у закладі свої години по тарифікації».

Спасіння національної Школи фізико-математичної та природничої освіти, яку поки ще шанує закордонний світ, у кардинально НОВІЙ за сутністю її внутрішніх пріоритетів українській владі.

Не дати розчинитися у примітивному імітуванні освіти такому складного за рівнем наукоємного насичення сегменту, як вивчення фізики, хімії та математики, зможе лише влада, котра спроможеться на введення у рази більшого, ніж зараз, окладу для вчителя-початківця. Хай як там складається з тими сегментами бізнесу, котрі «не можуть жити без «підтримки» з державного бюджету». За іншого, молодь проголосує за інше ногами – піде туди, де платять вже зараз 15 – 20 тисяч гривень у місяць. Зокрема й у Польщі, приміром.

До речі, зараз бюджет чи не кожного обласного центру й так на третину складається з податків від вчителів та працівників дитячих садків, бо ж тут ніяк не створити тієї «тіні», з якої виростають статки, що не вкладаються ні у які рамки притомного, з точки зору чистоти та законності, підтвердження фінансових джерел їх забезпечення.

Фізматосвіта скрізь і завжди тримається переважно на чоловічих плечах, бо така специфіка складних за обсягами та глибиною абстрактних наукових основ фізики, хімії та математики, що зараз ще й підсилюється програмуванням та іншими елементами сучасної інформатики.

Яка притомна влада, якщо вона живе не одним днем і не за принципом «після нас хоч потоп», може ще інакше, ніж цинічно-лицемірно, декларувати підтримку фізматосвіти, але при цьому вести існуючу зараз політику фінансово-кадрової її «підтримки»?

Де ще є країни, у яких вчитель фізики/хімії/математики на свій оклад не може не те що сім’ю забезпечити, а й самому жити як сучасна матеріально забезпечена людина, а тим більше почуватися представником ВІЛЬНОЇ і по-справжньому шанованої суспільством професії?

Де ще є країни, уряду яких «не пече» питання прозорого та відповідального збору податків, спрямованих на освіту, бо до закладів освіти (школи, ліцеї, університети) педагоги ходять (там приїжджають) не на розваги, а на складну та психологічно виснажливу роботу з дітьми жителів громади, а то й зі всієї області чи країни?

Оригинал