В. Витвицкий: гражданское образование спасет Украину?

Новый закон «Об образовании» имеет серьезные намерения реанимировать образование, дав ему второе дыхание

В. Витвицкий: гражданское образование спасет Украину?

Автор: Владимир Витвицкий, учитель-методист школы №121, г. Одесса.

Новий закон «Про освіту» без перебільшення має найсерйозніші наміри влити нову кров в склеротичні судини української освітньої системи, реанімувати її та надати друге дихання. Мета визначена, цілі поставлені амбітні, а завдання релевантні сучасним викликам і процесам, які відбуваються в світі.

Україна має шукати свою нішу в страшенно конкурентному світі, світі, який змінюється, разом з яким змінюється і парадигма навчання. Щоб прорватись в вищу лігу, не застряти серед країн, що вічно розвиваються, українці мають стати не просто освіченими. Ще на пам’яті недалеке минуле, коли високі учнівські знання з математики, фізики, хімії та біології, неодноразово підтверджені перемогами на міжнародних олімпіадах, не надали країні конкурентних переваг, не привели до технологічного прориву в промисловості, а колись «самая читающая» нація до сих пір часто не здатна встановити причино-наслідкові зв’язки та не розуміється на діалектиці сучасних подій та процесів в країні та у світі. Високі знання втрачають свою ціну, потрапляючи в суспільне середовище, позбавлене економічної свободи та вороже основним загальнолюдським цінностям.

Урок, який повинно винести наше суспільство з минулого, говорить, що гарні знання ще не гарантують нам високий рівень життя і добробуту автоматично. Сьогодні, коли Україна прагне стати повноцінним членом світової спільноти, у нас є ще один історичний шанс знайти національну формулу, яка реалізує українську мрію запанувати у рідній сторонці. Цей шанс і надія на його реалізацію закладені в новому законі «Про освіту». Але чи сформує він передумови для вивільнення творчої енергії молодого покоління, чи зможе реформована українська школа дати достатньо якісні знання та компетентності, щоб пробити інноваційне джерело, чи зросте градус оптимізму серед майбутніх випускників, і найголовніше - чи з’явиться у них бажання реалізувати себе саме в цій країні? У країні, яка переживає становлення державності, соціальні потрясіння, зовнішню агресію, у якій нестійка демократія і кволе громадянське суспільство.

Відповідь позитивна, але за умови, якщо школа буде вчити по-новому та cформує громадянську позицію, свідомість, гідність і нетерпимість до несправедливості, до збагачення через корупцію, через сумнівні схеми, научать робити вибір на користь суспільства, умінню самоорганізовуватися з іншими членами громади для захисту цього вибору. Виростить громадянина, обізнаного у своїх правах, який буде прагнути до чесного правосуддя, до відкритих справедливих відносин з державою, який зможе піднятись у соціальному ліфті і буде готовий взяти на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє своїх співвітчизників. Тільки такі громадяни, нехай навіть з середньою профільною освітою, побудують відкрите суспільство, яке у свою чергу стане каталізатором змін в освітній сфері і в інноваційному кліматі, сприятиме появі індустріальних парків, бурхливому розвитку промисловості і, як наслідок, - стрімкому росту рівня життя. Тільки завдяки такій послідовності ми попадемо в країни першого світу і ніяк не навпаки. І не потрібно ставити віз перед конем, бо ми будемо продовжувати експортувати мізки наших дітей в Силіконову долину, що само по собі теж є непоганою перспективою для окремо взятих членів суспільства.

Амбітні плани, і вони закладені в новому законі. Школа бере на себе відповідальність сформувати «громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей». Положення аж не зовсім не сподіване, тому що школа, як вкрай заідеологізована державна установа, у різні часи завжди декларувала і з різним успіхом виховувала то людину нової формації, то патріота, то культурного члена соціуму і так далі, і тому подібне. Новим повинно стати те, хто буде в школі на практиці реалізувати ці прекрасні цілі, який буде зміст навчання і якою буде методика викладання. Відповідь на перше питання дає держава, яка зобов’язується перекваліфікувати педагогів, що будуть формувати у школярів громадянські та соціальні компетентності. Питання: вчителів яких предметів будуть перекваліфіковувати? Адже в цьому процесі беруть майже всі спеціалісти: вчителі молодших класів (Я у світі), історії (Етика, Правознавство), літератури, іноземної мови, природничого циклу.

Виникає закономірне питання, а чому в українській школі не має окремого предмету з громадянської освіти, коли у Франції, наприклад, є. Французькій демократії більше двохсот років, і французи вважають за потрібне вчити своїх дітей громадянським компетентностям на всіх етапах середньої освіти: у молодшій школі, у колежі та в ліцеї. Зауважимо, мова йде про суспільство зі стійкими демократичними традиціями. Знайдемо в розкладі такий предмет в американських школах, школах Англії та Європейського Союзу. Розвинуті суспільства вчать дітей цінностям, за які борються самі, боролися їх діди та прадіди. Вчать робити відповідальні поступки, керувати своїм власним життям, жити в громаді і захищати свої права разом з громадою. Не може не кидатися в очі, що означені цілі можуть іти в розріз з державами диктаторського чи напівдиктаторського типу, неправовими державами, де еліта зацікавлена в збереженні свого статусу і розглядає громадянську свідомість як пряму загрозу свого існування. Хочеться вірити, що наша держава в даному випадку поставить інтереси суспільства на перше місце, а пересічні українці в своїй свідомості пройшли точку неповернення. Але по-справжньому змінити цю державу зможуть тільки майбутні покоління, тому наше завдання виростити достойних громадян.

Курс з громадянської освіти має обов’язково бути створений. Якщо порівнювати з сьогоднішніми предметами, що учать громадянськості, то курс «Я у світі» та «Правознавство», звичайно, можуть бути взяті за основу, але з глибоким переосмисленням, використовуючи досвід демократично розвинутих країн.

Як модель може бути взятий французький досвід. У країні,яку часто називають колискою демократії, уже в початковій школі дітей готують до розуміння таких серйозних речей, як загальні права людини, учать першому досвіду самоуправління, відповідальності в шкільному та домашньому середовищу, принципу організації, в їхньому випадку Республіки, та декількох великих інституцій. Програма виділяє два головні моменти на цьому віковому етапі: виховання самоповаги та персональної відповідальності. З віком учні пізнають принципи громадянського життя, свої права та обов’язки відносно навколишнього середовища і культурної спадщини. Наступний етап присвячений концепції рівності, солідарності між близькими і, обов’язково, центральна тема розкриває соціальну солідарність. Акцент робиться на рівності перед законом і людській гідності. У кінці курсу для базової середньої школи розкриваються такі важливі поняття, як чотири складові громадянського життя: політична, соціальна, культурна та економічна. Ключові питання виносяться на дебати, це в першу чергу відносини між роботодавцем на найманим працівником, рівність між чоловіком та жінкою, аналіз інформації та мас медіа тощо. Волонтерство, екологічні акції займають ключове місце в виховній роботі з школярами. З 2000 року після базової школи французькі школярі здають екзамен, який являє собою написання короткого аргументованого тексту на основі автентичних документів, присвячених правам людини.

У старшій школі учні більшу частину часу присвячують аналізу та роздумам на тему функціонування громадянського суспільства з акцентом на громадянські, суспільні інститути та практичне застосування набутих знань.

У випускному класі розглядається роль громадянського суспільства через призму сучасних процесів. Невід’ємною частиною курсу є аргументовані дебати з обов’язковою підготовкою. Участь ліцеїстів в соціальних акціях на підтримку або неприйняття певної ідеї - це норма для Французької Республіки.

І не потрібно говорити, що у нас своя специфіка. Права людини, загальнолюдські цінності - вони універсальні. Потрібно тільки розкласти все на свої місця в дитячих головах, і вони ще вичистять ту кашу, яка в головах багатьох їх батьків.

І на завершення. Україна вже має позитивний досвід поєднання гарної освіти, високої кваліфікації і громадянської свідомості. Хто знайомий з середовищем фахівців в галузі інформаційних технологій, знає про їх надзвичайно високий градус патріотизму та бажання змінити країну на краще. Вони відчувають нерв сучасного світу, де уряд не створює перепони і не регламентує, де гроші зароблені чесно і сплачені податки, де бізнес - це знання, помножені на важку працю. Вони готові брати відповідальність за країну. Майбутнє за ними. Освіта врятує Україну, громадянська освіта.

Освіта.ua
05.02.2018

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!