Ксения Смирнова: о чем «молчит» программа

Ответы на большинство вопросов наши учителя ищут без помощи Программ и методрекомендаций

Ксения Смирнова: о чем «молчит» программа

Автор: Ксения Смирнова, учитель, г. Стрый.

На сторінці Фейсбук Україна Speaking за 17 грудня 2015 року є ось такий допис: «Дослідження TNS: Лише 18% українців володіють англійською на рівні вище середнього». Далі з’являється Указ Президента України № 641/2015 «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні». Рік пройшов успішно, про це відзвітували 28 грудня 2016 року на святковому заході, який ініціювала та протягом всього року промотувала команда GoGlobal. Тут же TNS подає нові дані: у 2016 році інтерес українців до вивчення англійської мови значно збільшився, 61% населення міст України у віці 18-55 років наразі вивчає іноземну мову.

Зараз іноземну не вивчає хіба ледачий, але ж як проходить цей процес навчання? Чому в одних школах (переважно приватних або досить престижних) діти швидко і з задоволенням навчаються іноземної мови, беруть участь у різних проектах, їздять за кордон, вільно розмовляють, а в інших плачуть над топіками «London is the capital of…». Якось комунікативна компетенція не засвоюється в тих навчальних закладах, та й усе.

Секрет, насправді, дуже простий: в хороших закладах сміливі вчителі «відходять» від програми, обирають оригінальні підручники та орієнтуються на учнів, у той же час державні «манускрипти» тихо кладуть у шухляди. Потрібно зазначити, що ці оригінальні європейські підручники складені згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти (ЗРМО). Іншими словами, сучасний український вчитель іноземної мови у школі має два варіанти навчання для своїх учнів за Загальноєвропейськими або ж традиційно міністерськими рекомендаціями. В ідеалі обидва документи не мали б заперечувати одне одного, а навпаки, доповнювати. Що ж не так?

Методичні рекомендації вивчення іноземних мов МОН, так само як і Програма, начебто враховують європейський досвід вивчення іноземних мов, адже тут можемо зустріти ось такі речі: «Рівень володіння іноземною мовою на кінець дев'ятого класу відповідає рівню А2+ (в школах, де мова вивчається поглиблено, рівню В1) згідно із «Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання». [1] або ж «майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти» [2]. Водночас і Програма, і інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти мають надто описовий характер, дуже теоретичний, віддалений від практики. Схоже, хтось не надто перейнявся глибинним «переформатуванням» українських нормативних документів з вивчення іноземних мов, а просто порозставляв на певних сторінках окремі новомодні європейські терміни.

Дуже важлива цитата з українських методичних рекомендацій з вивчення іноземних мов: «загальноосвітній навчальний заклад… забезпечує загальноосвітній рівень підготовки з іноземної мови (Рівень В1) і відповідає рівню, запропонованому Радою Європи для європейських шкіл» [2]. Який рівень повинен бути в 11 клас, зрозуміло усім, адже саме відповідно рівня В1 складене також ЗНО. Не зрозуміло лише одне: як же дійти до цього європейського рівня за 11 українських шкільних років? На якому рівні повинен володіти іноземною мовою учень 3 класу, 7 чи 10 класу? На якому рівні повинен володіти другою іноземною мовою, наприклад, учень 8 класу загальноосвітнього закладу? Чому ж тоді така хвиля обурення сколихнула вчителів і батьків в Україні, коли десь на владних верхах зайшла мова про обов’язкове ЗНО з іноземної мови? Не мало б виникнути жодної проблеми – всі ж школи дотримуються української Програми, і учні повинні б володіти англійською чи іншою іноземною на рівні В1, чи не так?

Для кращого розуміння речей порівняймо наші стратегічні документи. Наприклад, докладна інструкція із виробництва хліба, включаючи процеси вирощування, молотіння і помелу зерна, вибору дріжджів, температури для сходження тіста та час випікання хліба, – це будуть Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти. Короткий запис в домашній кулінарній книзі на кухні типу «Файний хліб від сусідки» - це українська Програма разом з методичними рекомендаціями. І тут, і там ми печемо хліб, і тут, і там ми маємо кінцеву мету В1 наприкінці 11 класу, але науковість, глибина, послідовність, способи оцінки знань тощо кардинально відрізняються в обох документах.

То про що ж «мовчить» Програма та інструктивно-методичні рекомендації вивчення іноземних мов?

  • Скільки годин приблизно потрібно вивчати мову, щоб досягти рівня А1 чи А2, якщо це перша іноземна мова? Скільки годин приділяти вивченню другої іноземної мови для досягнення того ж рівня А1?
  • Як навчати діалогічного і монологічного мовлення? Як навчити сприймати іноземне мовлення на слух? Як вчити читати і писати?
  • Як вміти аналізувати й оцінювати мовлення школярів?
  • Як навчити учнів сприймати іноземну мову цілісно?
  • Що є найголовнішим для вивчення, щоб іноземна мова таки прозвучала з вуст осіб, що її вивчають?
  • Як відбувається вивчення мови на кожному етапі: А1, А2, В1?
  • Як самому себе оцінити?
  • Як показати учням стратегії навчання іноземної мови, якими б вони зуміли користуватися під час самостійного навчання іноземної?
  • Як відрізнити рівні А1 від А2 чи В1?
  • І найголовніше, як і де на практиці можна застосувати вивчене на уроці іноземної мови?
  • Які особливості в методиці викладання другої іноземної мови?

На ці та інші запитання відповіді українські вчителі шукають без допомоги українських Програм, на жаль.

Оригинал на сайте Освітня політика.

Освіта.ua
06.03.2017

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!