В. Громовой: МАРАЗМ №20. Пиар за чужой счет

Депутаты делают из планового события реализации проекта мнимую благотворительность и дешевый (не за свой счет) пиар

В. Громовой: МАРАЗМ №20. Пиар за чужой счет

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

ДЯКУЄМО ТОВАРИШУ СІ ЦЗІНЬПІНЮ ЗА НАШЕ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНЕ ДИТИНСТВО!

Quidquid id est, timeo Danaos et dona ferentes!

(«Бійся данайців, що приносять дарунки!»)

Вони працюють!? Передноворічний атракціон небаченої щедрості…

Упродовж останнього тижня моя стрічка новин у Фейсбуці переповнена фотографіями з церемоній вручення школам комп’ютерів. Перерізання стрічок, море квітів, зворушливі слова вдячності…

...УРАААААААААА!!) Новорічні подарунки від депутата Верховної Ради України … отримала родина …гімназії. 15 комп'ютерів!) ДЯКУЄМО ВАМ ЩИРО!) Ось, що значить: «Не словом, а ділом!)» ТАК ТРИМАТИ!)))

Усе було б добре, якби не одне але… Депутати й начальники вручають новорічні подарунки, до яких не мають анінайменшої причетності. На цих церемоніях мали б моральне право піаритись хіба що депутати Всекитайських зборів народних представників та лідери «керівної й спрямовуючої» в Китаї Комуністичної партії.

Наші ж депутати чи чиновники з районних, міських обласних державних адміністрацій ніяким боком до цього НЕ ПРИЧЕТНІ!

Змушений нагадати передісторію цієї події:

  • Ще 20. 04. 2011 підписана Угода між урядом України та урядом Китайської Народної Республіки про створення Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом Китайської Народної Республіки.
  • Ще 20. 06. 2011 р. підписана Угода між урядом України та урядом КНР про надання уряду України безоплатної допомоги.
  • Ще 28. 03. 2012 р. підписана «Угода між Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України і Міністерством освіти КНР про співробітництво у галузі освіти».
  • Ще 05. 12. 2013 р. укладено Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР.
  • Ще 05. 12. 2014 р. підписано грантову угоду з Китайською Народною Республікою щодо постачання комп’ютерного обладнання для загальноосвітніх навчальних закладів.

Усього в рамках цієї угоди щодо постачання комп’ютерного обладнання для загальноосвітніх навчальних закладів України передбачено постачання 23 500комп’ютерів, що дає змогу обладнати більше тисячі шкіл сучасними комп’ютерними класами (близько 50 шкіл на кожну область).

Чи треба дякувати Генеральному секретареві ЦК Комуністичної Партії Китаю, Голові КНР товаришу Сі Цзіньпіню за наше комп'ютеризоване дитинство?

Скажемо, як є: китайські комуністи теж далеко не альтруїсти. Вони зацікавлені у збереженні України як ринку збуту для своїх не дуже якісних товарів. У 2011 році (це рік підписання угоди про надання ними безоплатної допомоги) внаслідок масованого безбар'єрного завезення в Україну китайських товарів від’ємне сальдо з КНР у нас становило 4 мільярдів доларів США.

Тож, на фоні подальшого збільшення показника негативного сальдо торговельного балансу їм треба робити такі жести, витрачаючи на це невеличкий відсоток надприбутків і заодно скидаючи комп’ютерний неліквід.

От кому справді треба дякувати, так це компанії Майкрософт Україна, яка надає програмне забезпечення для цих комп’ютерів із фантастичною знижкою у 90%.

Ще раз підкреслю: 23,5 тисяч китайських комп’ютерів розподіляються між регіонами пропорційно до кількості учнів. Тож, якщо «зайвий» комп’ютерний клас з'явився, наприклад, у Шостці, це може означати лише те, що його не додали, наприклад, Охтирці. Бо «від зміни місць доданків сума не змінюється».

Народний депутат … посприяв, аби комп’ютерне обладнання, надане Україні в рамках допомоги від уряду Китайської Народної Республіки, отримали школи його виборчого округу, зокрема... Так … та …замість одного комп’ютерного класу для шкіл за наполягання депутата Міністерство освіти та науки виділило — два.

Ось такі публічні зізнання про зловживання службовим становищем мають бути предметом розгляду Антикорупційного бюро та предметом службового розслідування у МОН.

Утім, я дуже сумніваюсь, що такий перерозподіл на користь округів більш «пробивних» депутатів міг насправді відбутись.

Згадую, що коли працював у проекті Світового банку, теж періодично відписувався на листи нардепів міністрові з вимогою виділити додатковий комп’ютерний клас для їх округу. Школи-реципієнти цієї техніки були відібрані за жорсткими критеріями, а список шкіл було раз і назавжди затверджено банком. Зізнаюсь чесно, що я особисто, як координатор, цього напрямку тоді міг якось впливати на процес відбору шкіл, а от жоден нардеп не міг. Утім, і тоді закуплені нами в рамках проекту «Рівний доступ до якісної освіти» комп’ютери можновладці(начальники та депутати) ніби від себе урочисто вручали у районах. Їм там слізно дякували завжди лояльні до будь-якої влади директори шкіл, затуркані вчительки й дезінформовані діти та батьки...

Нам, працівникам проекту, залишалось лише обурюватись цинічністю народних обранців та чиновників, які робили з планової події з реалізації проекту удавану благодійність і дешевий (не за свої кошти) піар.

Деяким із них особисто говорив: ну ви ж не бідний чоловік, то купіть цій школі за власний кошт комп’ютерний клас. Їх завжди однакові відповіді вражали: я і так потратив під час виборів купу бабок і поки їх не «відіб'ю», не збираюсь відривати від свого бізнесу ще якісь кошти.

Тож, шановні колеги-освітяни, якщо від вас якийсь депутат чи місцевий чиновник вимагає організації шоу із вручення китайських комп’ютерів женіть його в шию, бо він не має ЖОДНОГО відношення до цієї програми.

Хай піариться за власні кошти.

P.S. Можна було б не зважати на цей передноворічний атракціон небаченої щедрості, якби не одне «але»…

Елементарний аналіз показує, що у 99, 9% випадків благодійність по-українськи виявляється псевдоблагодійністю. Це або зібрані з батьків гроші (напряму чи через «благодійний фонд»), або зароблені батьками гроші (у більшості випадків саме за кошти платників податків у тій чи іншій школі було відремонтовано туалет, спортивну залу чи дах, які урочисто відриває депутат чи міський голова), або вкрадені у батьків кошти (невеличка частина яких йде на передвиборчу «гречку»).

Такі українські реалії. На жаль…

Оригинал на сайте Освітня політика

Освіта.ua
04.01.2017

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!