![]() |
Когда учитель начинает реализовывать «свободу выбора», должен готовить дополнительные нервные запасы |
В. Белый: наши учебные планы постсоветские
Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.
ЯКІСТЬ ОСВІТИ: старі і нові інструменти – ІІІ
Є сенс звернути увагу на зауваження від метра того інтелектуального середовища, яке здатне не хизуватися тим, що їм дала природа та гарна освіта - Михайла Жванецького: «Ум предвидит ответ и промолчит, если ему не хочется это услышать. И вообще, ум что-то предложит. Глупость не предлагает. Глупость не спрашивает. Глупость объясняет. В общем, с умным лучше. С ним ты свободен и ленив».
У мене мова про оте «… з ним ти не тільки вільний, а й маєш час бути самим собою».
Цей вступ до пропозиції конструктивно та дієво задуматися над тим, НАСКІЛЬКИ є перевантаженими наші пострадянські за сутністю навчальні плани щодо кожної учнівської долі.
Навчальні плани
Офіційно зараз система має 25-ть версій навчальних планів, які в очах чиновників мають системно перекривати будь-яку локальну потребу. Більше того, за рахунок 15% допустимих змін у певних сегментах система має додаткову гнучкість. Насправді ж коли починаєш цю свободу вибору реалізовувати, натомість маєш готувати додаткові нервові запаси, щоб витримати спочатку пресинг від методистів як лобістів кожного окремого предмету, а потім все рівно маєш «викинути білий прапор» перед відповідальним інспектором у випадку бажання перенести до «свого» додатку відсутній там, але так потрібний предмет з іншого. Наприклад, для фізико-технічного ліцею основна прийнятна версія фізико-математичного профілю не має креслення, про яке криком волають батьки та учні, натомість хоч ти трісни, але опрацьовуй художню культуру, економіку, астрономію, екологію як окремі дисципліни.
Пропозиція полягає у тім, щоб однозначно визначитися у загальнодержавному форматі лише у трьох речах:
- перше - це перелік предметів, які мають бути обов'язковими для кожного здобувача освіти без жодних виключень. З врахуванням циклів навчання (початкова школа, гімназія і ліцей) та виключно для предметів з основ фундаментальних наук;
- друге - це загальний перелік всіх предметів, що складають зміст ДЕРЖАВНОЇ системи загальної середньої освіти. З врахуванням у третьому, старшому, циклі наявності двох рівнів змісту навчання – загальний і профільний;
- третє - це мінімальний рівень загальної кількості годин, щоб здобувач освіти мав право на отримання атестата.
Скажете, що так система потоне у якби зловживаннях? Не потоне, бо, з одного боку, ці три позиції легко контролюються на рівні економіста бухгалтерії, а з другого, існуватимуть вимоги ДПА/ЗНО для кожного рівня здобувачів освіти, і вони самі заблокують зайве та недоречне.
Освіта.ua
09.11.2016