В. Мисан: школа остается скрытой советчиной

Мы - заложники той системы, которая реально не реформируется, а живет в состоянии имитации реформ

В. Мисан: школа остается скрытой советчиной

Автор: Виктор Мисан, кандидат педагогических наук, доцент, заслуженный учитель Украины.

Чи знайде англійський вчитель Грем Макквін паростки міністерської «реформи» у нашій українській школі?

У недільних підсумкових новинах «Плюсів» мали можливість спостерігати за тим, як англійський вчитель історії Грем Макквін відвідував одну із шкіл м. Києва. Ці відвідини вкотре переконують, що сучасна типова українська школа залишається прихованою радянщиною, яка вилазить із кожної шпарини та кожного закутка: традиційні чергові, яких зривають з уроків і садовлять за шкільний стіл-парту; діти початкової школи, що сидять (мов загнані цвяхи у дерев'яну дошку) з піднятими головами, схрещеними руками, бантами, краватками, при повному «параді» (напевно, всіх попередили про приїзд англійця); грамоти; досягнення...

Та найбільш показовим виявився урок історії, хоча самого дійства ніхто не побачив. Камера вихопила лише вчительку, карту, підготовлену дошку, кількох учнів. Але ми почули здивування Грема стосовно того, чому учні не обговорюють причин Першої світової війни і його класичний коментар: «Ми в Англії найбільше уваги приділяємо тому, щоб школярі змогли зрозуміти і розібратися ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ» (спеціально виділено мною).

Шановний пане Греме, у сучасній українській школі ми не можемо спланувати вивчення історії так, щоб учні зрозуміли «ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ?» Ми – заручники тієї системи, що сформувалася упродовж 25 років і яка реально не реформується, а живе в стані імітації реформ. Сьогодні моя колега розповіла, як із сином, що навчається в 3 класі, витратила пів вихідного дня на підготовку «Природознавства». Вони спочатку читали (с. 55- 59) про ґрунти, а потім розбирали прочитане. Учень початкової школи отримує завдання опрацювати від 4 до 5 сторінок тексту! Скільки часу повинна затратити дитина 8 – 9 років, щоб все прочитати, зрозуміти, дати відповідь на поставлені запитання тощо? І це в той час, коли початкова школа «РЕФОРМУЄТЬСЯ».

З роками кількість предметів і сторінок подвоюється і потроюється. Нещодавно ми з учнями 8-их класів вивчали «Англію XVI ст.» та «Англійську революцію». Вгадайте, на скількох сторінках у сучасному «реформованому» підручнику всесвітньої історії О. В. Гісема та О.О. Мартинюка подано ці теми. Не вгадаєте ніколи. 23 сторінки! Десятки дат, прізвищ, нових понять, термінів у «реформованому» державним коштом підручнику та виданим накладом у 256 436 примірників! Все це, як лавина, торнадо, буревій звалюється на голови учнів віком 13-14 років. Коли ми нарешті зупинилися після цього «галопу» по історії Англії і спробували усвідомити, що ж з «гісемівсько-мартинюковського вінегрету» зрозуміли і запам'ятали учні, виявилося – не багато: лише чим реформація в Англії відрізнялася від реформації в Німеччині. Все інше (передумови, причини революції, події, громадянські війни, значення) залишилося за межами реального розуміння. Чому? Регламентований програмою навчальний час (кількість годин) і запропоновані обсяги змісту не дозволяє зрозуміти «ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ?» «Реформована» програма і підручник з всесвітньої історії часів міністрів освіти Квіта і Гриневич виявилися мильними кульками. Власне, вся теперішня освіта – суцільна «Мильна опера», у якій не лише Король голий, але й ті, хто його оточує.

А завтра ми «проскочимо» повз «Національно-визвольну війну в Нідерландах»...

Не шукайте, пане Греме, шкіл, у яких вчать розуміти «ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ?» Для сучасної української освіти такі школи - це щось на зразок золотого дощу з полотна Рембрандта «Даная». А чи знають наші учні, що то за дядько – Рембрандт?

Оригинал

Освіта.ua
08.11.2016

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев