В. Белый: предлагаю отказаться от 1 сентября

Отказ от 1 сентября в современном формате - шаг к уходу от традиций лицемерия

В. Белый: предлагаю отказаться от 1 сентября

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТИ: старі і нові інструменти – ІІ.

Як автор публіцистичних роздумів на суспільно-освітню тематику, я ніколи не вдавався до критики чи осудження уособленим чином. Такому вибору публічної позиції сприяли уважні спостереження за життєвою практикою закордонного світу на рівні вільного спілкування французькою та напрацювання, які несе у собі релігійна практика, у частині своїх життєво-позитивістських порад.

При цьому мені часто говорили: «Як ви не боїтеся так гостро критикувати порядки, що існують?»

До того ж чи не всім здається несумісним робота завуча і відсутність критики тієї чи іншої «підлеглої» особи.

Щодо останнього, то зазвичай у випадку того чи іншого промаху рядового вчителя ліцею я прошу: «Скажіть такому-то, щоб коли у нього буде вільна хвилинка, зайшов до мене чи появився мені на очі» чи щось подібне.

Коли колега «появляється на очі», наприклад, у коридорі, я його питаю: «А ну скажи/скажіть на яку твою/вашу дію батьки/адміністрація/влада може заявити абсолютно обґрунтовану рекламацію?» Десь у такому ключі. І тут починається «стрічка спогадів». Буває так, що той промах, про який я довідався, так і не з’являється у полі уваги педагога. Тоді він йде з цим «домашнім» завданням на потім. Хоча у більшості випадків вчитель каже: «Я зрозумів. Дякую», а деякі жіночки з усмішкою «на 32» кажуть: «От, дурепа, все про себе розказала».

Щодо дописів у медіапросторі, то ж хто прямо заперечуватиме проти ідей відмовитися від недолугої архаїчної та неефективної моделі/схеми/порядку на фоні показаних кращих світових зразків, які у силу свої очевидної порядності, узгодженості з народною мудрістю чи економічної доцільності успішно працюють і дають у разі переведення з локального формату на національний рівень примножений ефект?

Але при цьому, коли пишеш у резонанс до нової ідеї освітнього менеджменту вищого рівня, то щораз отримуєш шквал обвинувачень, бо ж «нічого з того нам не треба …» від тисяч освітян, котрі тримаються обома руками за старе, бо ж звичне.

Натомість, коли пишеш, що з такого-то задуму вищого освітнього менеджменту країни нічого хорошого не вийде, бо ж, наприклад, «процедура є вкрай суб’єктивно залежною…», то отримуєш «по руках»: «Ви не поважаєте шанованих у суспільстві людей та рядових самовідданих педагогів…». В останньому, до речі, мова йде про вчителів, не здатних виконати завдання ЗНО на рівні дещо вищому за середнього абітурієнта ВНЗ.

Звісно, що не прямо і не відкрито, а за інтернет-ніками чи тіньовими домовленостями протидіяти поширенню отих «хуліганських статей». Одним словом, протидія має місце і є ще тою. Це, наприклад:

  • приписування думок, які автор ніколи не висказував;
  • вигадки такої траєкторії біографії автора, яка ніколи не проходила по тих вигаданих точках;
  • обвинувачення у тому, що думки неправильні, хоча вони лише думки, а не поширення інформфактів;
  • раптове припинення публікацій з приходом нового високопосадовця у виданні, яке до того друкувало чи не все, що надсилалося тощо.

Зрозуміло, що таке є проблемою, яка охоплює тисячі суспільно-активних громадян, і вона існує лише у тих суспільствах, котрі про демократію лише декларують. Звісно, що на все свій час – ново якісні суспільно вагомі речі раптово з неба не падають.

Тому про ще один наш освітній атавізм, якого давно не має у сотнях країн світу. При цьому знову ж мова про елемент організації РОБОТИ, для реалізації якого достатньо й повноважень відомчого рівня.

Перше вересня

Пропоную відмовитися від ідеологічно-лицемірної традиції починати навчальний рік саме 1-го вересня і як, власне, не робочий день, а неофіційно святковий - «День знань».

Навчальний рік формується з навчальних тижнів, які мають бути робочим часом системи. У перший день нового навчального року для всього цивілізованого світу достатньо тієї «святковості», яку вчителі та учні отримують до першого робочого дзвінка у ході неформальної радості знову побачити один одного, обійнятися, поцілуватися та коротко розповісти про свої останні новини, літні враження тощо… і до роботи, за якою всі скучили.

Відтак доречно зробити це у перший понеділок вересня, тобто з ідеальним тижневим плануванням та без мороку, що панує переважно заради піару політиків на так званій «святковій лінійці». Пам'ятаймо, що школа має реально бути поза політикою та церквою. Педагоги точно обійдуться без «радості» вислуховувати під сонцем чи навпаки вітром/дощем лицемірні загравання можновладців чи нуворишів, що планують йти у владу на кшталт «вчитель – це звучить гордо», а діти - тим більше.

Перші аналогічні прецеденти відмови від радянської освітньо-святкової традиції вже є. Ними стала відмова багатьох українських колективів від помпезних «святкувань» у вигляді гулянок до ранку з приводу випуску учнів зі школи. Аналогічно є більш ніж доречним на всі канікули йти з суботи, а повертатися з них у понеділок.

Отже, видаймо офіційний наказ МОН і окрім пустопорожнього галасу НІКОМУ з освітньої спільноти не стане гірше, а навпаки, школа дещо звільниться від лицемірства. (До речі згадався мій давній матеріал, дотичний до цієї теми).

Крім того, з часом ситуація дозріла б і до того, щоб врахувати географічне положення України як країни достатньо південної з виходом на моря і починати рік десь на тиждень чи два пізніше, щоб сповна скористатися специфічними вигодами для укріплення здоров'я як учнів, так і вчителів.

Оригинал

Освіта.ua
07.11.2016

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!