Виктор Громовой: маразм №5 - цифровая нумерация школ

Каждой школе вместо номера - свое имя, философию образования и концепцию развития

Виктор Громовой: маразм №5 - цифровая нумерация школ

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

Мой младший брат - первоклассник. Он каждое утро садится на 137-й троллейбус, потом делает пересадку на 564-й автобус, доезжает до 94-го микрорайона и идёт в 1128-ю школу, чтобы научиться считать до десяти. Така ситуація можлива лише на пострадянському просторі, де школа "номерна", а не "іменна". В інших країнах кожна школа замість порядкового номера має власне ім’я.

Кому потрібен номер школи?

Мені доводилося кілька разів організовувати дебати учнів та вчителів на тему «Цифрова номерація не сприяє позитивному іміджу нашої школи». Ті, хто захищав необхідність збереження цифри в назві навчального закладу, як правило, зводили всі аргументи «За» до одного: до цього всі звикли, тому так зручно.

Щоправда, вони змущені були визнати той факт, що в даному випадку весь світ йде «не в ногу» з нами, адже практика цифрового позначення шкіл є суто радянською традицією.

Мені довелося побувати в школах Західної Європи, Ізраїлю, Японії та США. Я відвідав Монтессорі-коледж в Амстердамі (Нідерланди), старшу школу з науки й технології ім. Томаса Джеферсона в м. Александрія (штат Вірджинія), індустріальну школу у м. Гіфу (Японія) та ще десятка два шкіл і лише один раз знайшов школу з номером (Перша школа м. Штутгарта, Німеччина).

Давайте, наприклад, подивимося назви шкіл на карті японського міста Нагоя:

  • Sakae Elementary School
  • Maezu junior high School
  • Nagono Elelementary School
  • Aichi Women's high School
  • Kikui junior high School
  • Murynouchi junior high School
  • Miewa high School
  • Fuji junior high School тощо.

Жодної школи №5, 29, 34 чи №37 ми тут не побачимо — усі школи міста мають власне ім'я.

Там, на «дикому» Заході чи в «Країні Вранішнього Сонця», цифрами можуть позначити все, що завгодно, іноді навіть вулиці (у Нью Йорку), але не школи.

Як не дивно, в Україні зараз навряд чи ще десь є назва «Продмаг №26», але все ще зберігаються школи з цифровим тавром. Причина такого парадоксу проста: «Продмаг №26» давно приватизовано, і новий власник, дбаючи про привабливий імідж магазину, дав йому привабливу назву.

Шкільна ж система, за невеликим винятком, перш за все пов’язаним із появою навчальних закладів нового типу, залишилася такою, як і була. Уніфіковані школи-близнюки (як і колись уніфіковані «Продмаги») відрізняються одна від одної лише цифрами. За номерами легко шикувати, легко розкладати «вказівки» в міськуновські скриньки для шкіл, з номером легко відчувати себе «як усі»…

Тож для мене збереження цифрової номерації шкіл є одним із індикаторів нереформованості нашої системи освіти. Знаю з власного досвіду: реальні зміни освітнього середовища школи зрештою спонукають до того, щоб змінити (а точніше — придумати!) і її назву.

Мій навчальний заклад, колишня школа №5, з 1992 р. пройшов шлях реорганізації спочатку в навчальний комплекс: школа №5 — українська гімназія, а після проходження перехідного періоду становлення гімназії, окресленого програмою «Гімназія — 2000», досягнув нової якості, яка й була означена у 2000 році назвою Гімназія імені Тараса Шевченка.

Сьогодні назва гімназії стала одним із ключових елементів її іміджу.

Ми власним прикладом започаткували громадсько-педагогічний рух під девізом «Кожній школі замість порядкового номера — власне ім’я, свою філософію освіти та концепцію розвитку». Переконаний, що подальша деуніфікація закладів освіти як магістральний напрямок реформ призведе до того, що різноманітність теоретичних підходів та стилів викладання знайде своє відображення і в назвах українських шкіл.

*Маразм з медицинської точки зору - це стан повного занепаду психофізичної діяльності людини внаслідок атрофії кори головного мозку, викликаної старінням або тривалою хронічною хворобою. У розмовній  мові слово «маразм»  вживається для позначення стану повної деградації в поведінці кого-небудь, неадекватності вчинків тощо. Використовуючи термін «маразми в освіті» у циклі публікацій «Ліквідовуємо маразми в шкільній освіті», ми маємо на увазі абсурди і деформації, які паралізують розвиток вітчизняного шкільництва.

Оригинал

Освіта.ua
31.08.2016

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Артур
маразм полнейший, надуманная проблема которая ничего не меняет в нынешних реалиях украинского образоввания

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!