Владимир Белый: образование старшеклассников

Какая структура образования украинских старшеклассников релевантна вызовам времени?

Владимир Белый: образование старшеклассников

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

ІТ – засоби навчання, комунікацій, сервісу та виробництва стрімко насичують життя соціуму як пристроями, що знімають з людей значні обсяги інтелектуально-абстрактної діяльності, так і 3D-принтерами та роботами, що не менше звільняють їх від механічного фізичного навантаження. Тільки ця очевидність зовсім не означає того, що вже зараз держава може скинути з себе обов’язок дбати про професійну освіту молоді.

Зараз в українському освітньому просторі не має дефіциту ідей щодо того контенту освіти, з якого потім вибудовується її вищий професійний рівень, за який беруться ВНЗ.

Тільки все не так у сегменті професійної технічно-сервісної освіти молоді віком 16-18 років, як тієї частини загальної середньої освіти, яка кожному має бути доступною за державний кошт.

З одного боку, для батьків та роботодавців є незрозумілим тотальне прагнення еліти існуючих закладів системи ПТО зберегти існуюче статус-кво. З іншого, є такою ж неочевидною для тих же батьків та роботодавців ідеї реформування форми та змісту діяльності цих закладів, що пропонуються.

Скоріш за все причиною цього «глухого кута» є те, що у менеджменту вищого державного рівня (не лише освітнього) не має цілісного розуміння вікової специфіки потреб та природньої чи набутої здатності старшокласників до РІЗНОПРОФІЛЬНОГО цільового навчання.

Наше теперішнє молоде покоління опинилося у заручниках тієї радянської концепції, за якої професійні ліцеї створювалися для задоволення кадрових потреб виробничої та сервісної сфери держави-монополіста. Саме у цім були доцільними як бюджетні, так і додаткові (від фабрик і заводів) джерела фінансування тодішніх ПТУ. Виходячи з прямого досвіду знання як рівня забезпечення наших тодішніх ПТУ, так і тодішніх закордонних профтехліцеїв, що мали виключно державне фінансування зазначу: наших майстрів-контрактників «завидки брали» від побачених їхніх нових умов роботи з тамтешніми іноземними ліцеїстами-профтехами.

Не видно у нас поки тієї еліти вищого державного рівня, котра б ясно усвідомлювала, що концептуально сучасні заклади системи ПТО не мають слугувати фірмам чи корпораціям. Їхньою місією має бути системна освітня діяльність заради тих старшокласників (16–18 років) країни, яких природа наділила інтелектом мануально-моторного типу. Старшокласникам з інтелектом абстрактно-наукового типу мають слугувати академічні ліцеї. Ці два типи ліцеїв і є структурною основою загальної середньої освіти на третьому (старшому) ступені як два її основних крила. Виключно солідарним бюджетним коштом платників податків. Залишати ВСІХ старшокласників у стінах тієї школи, що з 1-го до 11-го класу й надалі ніяк не є відповіддю на сучасні виклики. Тим більше схема єдиної наскрізної школи далека від справжньої державної турботи про якісну освіту молоді, бо за неї продовжується ігнорування як вікових, так і особистісних особливостей здобувачів освіти.

Зрозуміло, що ліцеїсти закладів ПТО мають отримувати лише деякий обсяг загальноосвітньої підготовки рівня їхнього віку, але натомість значний профільний обсяг технологічної підготовки. При цьому, зазначу ще раз, ця підготовка має здійснюватися не заради потреб власників фірм чи сервісів, а для самого випускника профтехліцею: щоб мав змогу вибирати собі краще місце роботи. Професійний ліцей має бути тим елементом освітньої системи, що забезпечує реальне виконанням державою своїх конституційних обов’язків щодо освіти своїх громадян відповідно до їх схильності та спроможності. Тільки так і можна уникнути як псевдоосвіти, так і нецільового використання бюджетних коштів.

Гарантоване забезпечення якості профільної технологічно-сервісної підготовки державними бюджетними профліцеями має досягатися завдяки системі ЗОВНІШНЬОГО оцінювання: приміром, як у Франції, котра цього року відзначала 30-річчя запровадження ЗНО для випускників профліцеїв. До речі, з ініціативи не самих тамтешніх освітян-профтехів (система сама себе реформувати апріорі не здатна), а тодішнього президента країни Франсуа Міттерана.

Звісно, профільна освіта старшокласників з притомним системним менеджментом освіти має передбачати ще як мінімум 2-3 профільних підкрилка – мистецького, спортивного та військового спрямування. Не будуть зайвими й інші розумні версії, але точно не те, що є зараз і не те, що було колись, за радянських часів.

Тільки всі ці крила, підкрилки та різні версії як форм освіти, так і її різнопрофільний зміст відразу втрачають сенс до застосування в умовах, коли навчання на бодай хоча б одному рівні ЗДОБУТТЯ освіти допускає списування, шахрайство під час оцінювання чи плагіат. За такого будь-яка схема буде якби «ревалентною» очікуванням нації. Питання лишень у історичній перспективі як такого навчання, так і нації загалом.

Оригинал

Освіта.ua
09.03.2016

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!