Про управління майже серйозно, або "Синдром кінцевої зупинки" та його ознаки

Основні ознаки СКЗ

Столообожнювання. Працівник із СКЗ починає виявляти надзвичайно велику, надзвичайно багатозначну турботу про стан свого столу. Ця турбота може виражатися у стологигантизмі (наполегливому бажанні обзавестися столом більших розмірів, ніж у товаришів по службі) та столоненависті (неприйнятті яких би то не було столів у своєму кабінеті). Останній симптом спостерігається винятково в осіб найвищих ієрархічних рангів.

Телефонофілія. Іноді некомпетентність виправдовується посиланнями на неможливість підтримувати тісний зв'язок із колегами та підлеглими. Щоби виправити справи, на робочому столі встановлюються кілька телефонних апаратів, селекторний зв'язок, комп'ютер, відеомагнітофон тощо. Поступово розвивається звичка користуватись одночасно двома-трьома з цих складних приладів, що є безперечним свідченням стрімкого розвитку недуги.

Небайдужість до службових паперів. Звичайно буває трьох видів. При паперофобії працівник не може бачити ані книг, ані паперів на робочому столі, а в гострих випадках і взагалі будь-де у своєму кабінеті. Очевидно, усякий листок нагадує йому про роботу, з якою він не справляється. Працівник із СКЗ винахідливо ставиться до рятування від паперів. Звичайно використовуються три види їхнього викидання: униз, вгору та назовні.

Викидання папера вниз означає передачу його підлеглому зі словами: «Не турбуйте мене такими дрібницями». Підлеглого в такий спосіб примушують приймати рішення з питання, що виходить за сферу його повноважень.

Викидання вгору означає передачу його безпосередньому начальнику зі словами: «Без вас я не можу прийняти рішення з цього питання». Викидання вгору вимагає винахідливості. Треба вивчити папір і знайти в ньому хоч яку-небудь заковику, що виправдає передачу папера на більш високий рівень.

Викидання назовні означає створення комісії з різних посадових осіб для того, щоби потім діяти відповідно до рішення комісії.

Папероманія змушує працівника навалювати на робочий стіл купи зовсім не потрібних йому паперів і книг. Свідомо чи несвідомо він намагається приховати свою некомпетентність, створюючи враження, що в нього стільки роботи, скільки не випадало ще на долю жодного смертного.

Архивофілія виражається в маніакальній пристрасті до розкладання й упорядкування паперів минулого, що пішло, звичайно з лютим страхом утратити який-небудь документ. Він віддає всю свою увагу минулому і вкрай неохоче повертається до сьогодення.

Самооплакування. Це емоційний стан, що характеризується скаргами працівника з приводу його важкого становища, ганьбленням сьогодення й упертим вихвалянням минулого. Звичайно відпрацьовується кілька версій:

• «Ось у наш час...»;
• «Ніхто мене по-справжньому не цінує»;
• «Ніхто мені не допомагає»;
• «Ніхто не розуміє, як я почуваюсь при постійному тиску зверху та суцільній некомпетентності знизу».

Заорганізованість. Працівник понад усяку міру захоплюється складанням структурно-організаційних схем і кресленням графіків, завзято домагаючись потім, щоб усі справи робилися відповідно до ліній і стрілок на діаграмах, хоча це і спричиняє зриви та втрати.

«Приголомшуй і пануй». Працівник постійно сіє непевність серед підлеглих, намагаючись прикрити тим самим власну непевність. Якщо такого роду начальнику подають службову записку, він, не дивлячись, повертає її зі словами: «У мене немає часу розбиратись у всій цій нісенітниці. Скажіть мені усно, у чому там суть, і стисліше». Якщо ж підлеглий з'являється з усним повідомленням, начальник обриває його на півслові: «Я не буду вникати в це, доки ви не викладете суть справи на папері». Сміливого підлеглого він підкреслено приструнить, боязкого - приголомшить ласкавим панібратством.

Маятниковий синдром. У керівника із СКЗ спостерігається повна нездатність приймати рішення, очікувані від посадової особи його рангу. Він буде без кінця метатися між «за» та «проти», але так ні на чому й не зупиниться. Свою бездіяльність він буде виправдовувати посиланнями на «демократичний процес» і на «необхідність урахувати віддалені наслідки». Звичайно він заморожує справи, що надходять до нього, доти, доки рішення буде прийнято ким-небудь іншим або відпаде сама потреба в рішенні.

Інерція блазенства. Звичка розповідати анекдоти замість того, щоби скоріше приступити до справи.

Будовофілія. Мова йде про маніакальний інтерес до будівель, будинків, до їхнього планування, обладнання, експлуатації та реконструкції. І одночасно про падаючий інтерес до роботи, що робиться всередині цих будинків.

Кодофілія - знакова та цифрова. Виражається в маніакальному прагненні висловлюватися не словами, а буквами та числами, у спробах представити дрібниці як щось важливе. Керівник із СКЗ часто говорить суцільні дурниці, але з розумним і багатозначним виглядом, керуючись при цьому принципом: «Головне не що сказати, а як сказати».

Багатослівність при недоумкуватості. Деякі керівники, прибувши на кінцеву зупинку, перестають думати або, принаймні, різко скорочують свою розумову діяльність. Щоби приховати це, вони виробляють для себе схему універсальної бесіди, тобто підбір фраз, що звучать упевнено й у той же час досить незрозуміло, щоб їх можна було вимовляти з будь-якого приводу.

Тік і дурні звички. Усякого роду посмикування та інші дивовижні речі в поведінці відрізняють керівника із СКЗ. Сюди ж відносять звички гризти нігті, тарабанити пальцями або постукувати олівцем по столу, хрумтіти суглобами пальців, вертіти в руках олівці, ручки та скріпки, безцільно розтягувати та відпускати гумки, а також важко зітхати без видимих причин для суму.

СКАЖІТЬ, ХТО ВАШ ШЕФ, І ... ВИ ДОВІДАЄТЕСЬ, ЯК ЦЕ НА ВАС ВІДІБ'ЄТЬСЯ

Ви знаєте, до якого типу шефів відноситься ваш шеф? Вам неодмінно варто це знати, адже в чималому ступені від цього залежить ваше просування по службі. Німецький психолог М. Ейхбергер дає рекомендації щодо спілкування з начальником:

• довідайтесь, до якого типу шефів відноситься ваш власний. Хоча би приблизно ви зможете віднести свого шефа до однієї із шести груп: «патріарх», «старша сестра», «деспот», «залізна леді», «дилетант», «боєць-одинак»;
• оберіть правильні форми спілкування із шефом. Як звернути його увагу на ваші сильні сторони? Якою може бути суперечка з ним? Що може скривдити його?

Пропонуємо вашій увазі типологію шефів і поради щодо правильного поводження з ними.

«Деспот»

Він характеризується «умінням» компрометувати своїх підлеглих перед великим зібранням. Як правило, за його авторитарним стилем криється самітність, комплекс власної неповноцінності або надмірна вимогливість. Свої недоліки він ретельно маскує перебільшеною строгістю. Існують дві можливості співробітництва з таким шефом без шкоди для власного здоров'я: урятуватися від нього втечею або не пропускати крізь серце його їдкі зауваження.

На що звернути увагу? Пам'ятайте, що ви маєте справу зі слабкою, невпевненою в собі особистістю. Уникайте провокаторських висловів типу «Керувати може не кожен». Навіть якщо вам буде нелегко, постарайтеся, щоби ваш супротивник відчув, що він «король» у ваших очах.

Що кривдить шефа? Ваше «все-краще-знання». Висловлення, подібні до «А я все-таки правий», можуть вивести його із себе.

Як привернути його увагу до своїх здібностей? Це не так-то й просто. Найкращий вихід - оригінальні власні дії.

Як відстояти свої ідеї та інтереси? За допомогою ділової аргументації. Якщо у відповідь на вас накричать чи образять - у жодному разі не показуйте своїх скривджених почуттів. Давши волю сльозам, програєте.

«Патріарх»

«Патріарх» твердо впевнений у тому, що тільки він один знає, що добре для справи. Від своїх підлеглих він очікує беззаперечного прийняття запропонованого їм напрямку. Незважаючи на авторитарний стиль керівництва, шеф користується визнанням і навіть любов'ю в колективі. Його цінують за професійну компетенцію та турботу. «Патріарх» знає про проблеми своїх співробітників, втручаючись у їхні рішення порадою та ділом.

На що звернути увагу? Ви підлестите батьківському інстинктові шефа та його «его», вбігши, задихаючись, у відкриті двері його кабінету та попросивши поради з будь-якого важливого для вас питання.

Що кривдить шефа? Ваші дії на власний розсуд, без попередньої поради з ним.

Як привернути його увагу до своїх здібностей? Домагаючись більшого, ніж вам покладено на професійному поприщі. Запропонуйте свої послуги у складанні документів замість того, щоби чекати диктування. Проект документа залишіть шефові на розгляд. Звільнивши шефа від цієї справи, ви все-таки не переступите через його «Я».

Як відстояти свої ідеї та інтереси? Шеф-«патріарх» вірить тільки у свої ідеї. Ваші ідеї побачать світло, тільки якщо ви будете відігравати роль його розумного учня. Представте власні ідеї як логічний розвиток його думки.

«Боєць-одинак»

Цей шеф відгороджується від оточуючих щільною завісою. Він неохоче і вкрай ощадливо видає будь-яку, навіть потрібну інформацію, іноді досить суперечливу.

На що звернути увагу? Часто такий шеф буває експертом у своїй галузі. Але його не втішає необхідність створювати всередині підприємства структури комунікації та дозволяти їм обслуговувати себе. «Боєць-одинак» зміцнює свій письмовий стіл «ровом протитанкових траншей», строгою секретаркою та дубовими дверима кабінету. Тому не варто його турбувати з приводу кожної дрібниці. Пояснення, представлені йому через секретарку в письмовому вигляді, будуть ефективніше годинної бесіди з ним. Якщо ж контакту «позаочі» не вистачить для врегулювання проблеми, уточніть у секретарки зручний для шефа час для особистої бесіди.

Що кривдить шефа? Постійне нав'язування бесіди та занадто довгі переговори. Висловлення вголос про «його неможливі методи керівництва».

Як привернути його увагу до своїх здібностей? Старанною роботою, але без зовнішніх проявів радості з приводу успіху. На одній з рідких особистих співбесід стримано нагадайте шефу про досягнутий вами успіх, запитавши його: «Як вам сподобався проект, який я розробив?» або «Що ви думаєте про мої доповіді?».

Як відстояти свої ідеї та інтереси? Представляючи свої добре продумані та точно сформульовані пропозиції. Покажіть себе людиною, яка займається в даний час величезною роботою.

«Залізна леді»

Вона холодна, авторитарна, самовпевнена та добре знає про свою силу. Вона в досконалості володіє правилами інтриг і підступу, відкидаючи дискусії та наради як неефективні засоби, що віднімають час. Хто не приносить очікуваного успіху, одержує від неї догану.

На що звернути увагу? «Залізна леді» очікує від свого оточення дисципліни та лояльності. Будучи жінкою-керівником, вона вважає, що керувати колективом зможе тільки за допомогою жорстокості та непоступливості.

Що кривдить шефа? Відмовлення діяти за її наказами. Хто халтурить, сподіваючись на жіночу полегкість, кидає себе у вир. Штрафників карають на повну котушку.

Як привернути її увагу до своїх проблем? Тільки виробничими успіхами. Честолюбство та професіоналізм імпонують «залізній леді». Якщо ви відвідуєте курси іноземних мов або бухгалтерського обліку, покажіть начальниці відповідне посвідчення.

Як відстояти свої інтереси та ідеї? Будьте максимально самовпевнені. Якщо шеф висунув проти вас несправедливе обвинувачення, діловим тоном негайно спростуйте його. У жодному разі не пускайтеся в полеміку. Дайте відчути «залізній леді», що ви стоїте за її спиною, не обмежені ніякими рамками й упевнені у своєму професіоналізмі.

«Старша сестра»

Вона практикує повсюди цитуємий «жіночий стиль керівництва». Обожнює дискусії та колективну роботу. Будучи сама сильною особистістю, вона любить, щоби поруч із нею працювали такі ж колеги.

На що звернути увагу? Для «старшої сестри» важлива не тільки ділова, а й соціальна компетентність. Вона цінує у своїх співробітниках почуття єдиної команди.

Що кривдить шефа? Інтриги співробітників, ухиляння від роботи в колективі, так само як і перекладання відповідальності на плечі іншого, здатного довести «старшу сестру» до «білого накалювання».

Як привернути її увагу до своїх здібностей? На загальних зборах колективу, нарадах висувайте й удосконалюйте цікаві ідеї та пропозиції. Розповідайте про те, як вам удалося підвищити продуктивність, знайти нового постійного мецената для установи або самому полагодити комп'ютер.

Як відстояти свої інтереси та ідеї? Дискусії та ділові наради служать для «старшої сестри» рушійною силою команди. Знайдіть кращі аргументи. Критику на адресу своєї роботи ніколи не сприймайте як критику власної особистості. «Старша сестра» вважає звичайною справою говорити про слабкі сторони своїх підлеглих, не бажаючи нікого скривдити.

«Дилетант»

Йому вдалося зайняти місце не завдяки своїм професійним якостям, а за допомогою добрих стосунків. Тому всередині колективу слабкі сторони шефа незабаром стають надбанням громадськості, а паралельно з ним з'являються й неофіційні керівники. Якщо ви в підпорядкуванні або навіть заступник «дилетанта», пам'ятайте, що маєте у своєму розпорядженні величезні можливості довести власну здатність керувати. Але все-таки співробітництво з «дилетантом» на перевірку виявляється надзвичайно складною справою. Будучи професійно некомпетентним, «дилетант» не поступиться можливістю піднятися за рахунок навіть невеликої помилки свого підлеглого та через роки буде згадувати про неї.

На що звернути увагу? Відносно легким виявляється тільки випадок, якщо «дилетант» добре знає про свою неспроможність, дозволяючи вам діяти на свій страх і ризик. Набагато гірше, якщо шеф не зізнається у відсутності необхідної компетентності, намагаючись прикрити її авторитарним стилем керівництва та непривабливих учинків. У цьому випадку вам доведеться захищатись. Тому заздалегідь постарайтеся знайти собі союзників серед колег.

Що кривдить шефа? Ви відкрито намагаєтеся суперничати з ним. Це сприймається як оголошення війни, що спричиняє відповідні санкції. Скарги у вищі інстанції звичайно не допомагають, адже саме нагорі у свій час допомогли «дилетанту» зайняти місце і тепер не хочуть визнати його некомпетентність і своє помилкове рішення.

Як звернути його увагу на свої власні здібності? Аніяк, він зовсім нічого не розуміє.

Як відстояти власні ідеї та інтереси? Зберігаючи лояльність. Доти, доки шеф-«дилетант» бачить у вас свого союзника, у вас будуть розв'язані руки.

ЧУДОВА ДЕСЯТКА

Отже, десять типів керівників. Що їм притаманно окремо?

«Зачіпала»

«Зачіпала» голосний, стійкий (твердий), грізний, любить, коли його бояться. І його бояться. Говорять за його спиною, а часто й сам «зачіпала» заявляє про те, що він має впливових друзів у високих інстанціях.

«Зачіпала» сильно бажає контролювати все й усіх. Для нього життя - це нескінченна боротьба за владу. Але «зачіпала» - людина, і він теж боїться. А боїться він двох речей: власної недосконалості та близькості.

Коли ти маєш справу з таким керівником, устань прямо, дивись йому в очі та говори без передмови, чого тобі треба. Називай його по імені. Це може привернути його увагу, відштовхнути та розважити. І він, можливо, не встигне прийняти свою звичайну бойову стійку.

Намагайся приховати свій страх перед ним, пересилити це мерзенне почуття, сконцентруй себе на проблемі. Страх людей тільки підбурює («заводить») боса-«зачіпалу». Будь спокійний, не показуй ніякого хвилювання, якщо «зачіпала» вирішив вилити свій гнів на тебе, не звернувши уваги на твоє звертання: «Ти, Вася, зустрівся мені вчасно...».

Атака «зачіпали» нескінченна, ось вона захлинається, утрачає наступальний порив. Настає хвилинна пауза і твоя черга говорити. Уникай лобового зіткнення. Постарайся після атаки бути дружелюбним, але твердим, тому що після перших твоїх слів може з'явитись наступна хвиля, що атакує так само, як і попередня.

Посміхайся, якщо це доречно, але не посміхайся налякано. Пам'ятай - найменший твій страх стимулює «зачіпалу». Збий страх своєю проблемою та своїми невдачами. Вияви повагу до «зачіпали», і він пошукає жертву в іншому місці.

«Черепаха»

Повільний бос звичайно дружелюбний, милий і доброзичливий. Однак він має два головних недоліки: відкладає своє рішення за будь-яку ціну й обходиться твердженнями загального характеру, уникаючи бути конкретним.

Не засуджуй боса-«черепаху» за ці недоліки. Він - жертва вимогливого, педантичного виховання. Він відкладає твою проблему, щоб уникнути лиха, явного чи неявного.

Рішення будь-якої проблеми когось зачіпає, викликає чийсь опір. Ось твій керівник і ходить навколо, уникаючи бути відвертим. Він боїться ранити почуття, зачепити кого-небудь. Крім того, він боїться зробити помилку, що покаже його непридатність. Тобі-то втрачати нема чого, ти - за його спиною.

Спробуй знайти «прихований бар'єр», через який ніяк не переповзе твій шеф. Скажи йому, що помилки в рішенні проблеми природні, що на ці помилки не буде сильної негативної реакції.

Запитай, що він має на увазі, коли говорить невизначені або двозначні слова. Домовся про точний термін для всієї роботи. Будь гнучким, але не погоджуйся на менше, ніж можна розраховувати з наявними у твоїх руках твердими фактами.

Використовуй позитивні прийоми та уникай тиску на «черепаху». Для нього це буде і не дуже відчутно, і він досить невпевнений сам по собі, щоб додати оборотів у рішенні твоєї проблеми.

Спробуй «рекламувати» проблему за допомогою розташованих у ряд альтернатив. Викажи підтримку після того, як він прийняв рішення. Поясни, як здорово він допоміг тобі. Візьми частину його відповідальності на себе.

«Боєць»

Бездимно палаючи стримуваною люттю, «боєць» - ходяча бомба, в якій нечутно працює годинний механізм. Його (або її) гнів не булькає на поверхні. І раптом зненацька для тебе «боєць» вибухає: він кричить, атакує тебе й вихлюпує сарказми на твою адресу й без адреси. Йому подобається стріляти не перебираючи, швидко й часто.

Енергія його вибуху вийшла, і настала похмура тиша. «Боєць» боїться власного гніву та своїх емоцій. Для нього відновлення справедливості (реальної чи уявлюваної) - мета, помста - чудова зброя.

Протистояти йому можна конструктивно. Ти навіть можеш сказати йому, як важко мати «боса, який заводиться з півоберту». Попроси особистої зустрічі з ним, не дозволяй йому ухилитися від такої зустрічі чи зірвати її.

Покажи чітко, що твої наміри серйозні і ти цілком зосереджений на розв'язуваному питанні. Спробуй направити його енергію в русло цього питання, зроби це на рівні виклику для нього. «Боєць» любить зухвалі ситуації.

«Підлесник»

Він, природно, постійно посміхається, дружелюбний, корисний, юмористичний. Він говорить тобі те, що ти хочеш чути від нього. Якщо спробуєш його «приперти до стінки», краще розлий ртуть і збери її виделкою. «Підлесник» більше вірить у форму та вплив, ніж у сутність і компетентність. Оскільки він завжди, усе й усіх схвалює, він, звичайно, - великий фахівець із вивертів. «Підлесник» боїться прямої розмови та прямої дії. Така поведінка в деяких випадках створює ворогів.

Він має потребу у схваленні. Тож дай йому те, чого він потребує. Неудавано смійся після його жартів і насолоджуйся його розповідями. Вони бувають досить цікавими.

З іншого боку, не дозволяй йому брати нереалістичні зобов'язання або давати обіцянки. Підтримуй його відповідальність і вимагай фактів - прізвища, місця та підтвердження істинності того, що він обіцяє. Дай йому зрозуміти, що чесність - це найкраще, що може бути в ньому.

«Песиміст»

«Песиміст» нещасливий від усього життя, від самого себе, і ти особисто - теж нещастя для нього. Йому, схоже, варто було би працювати десь в іншому місці, але будь-яка інша організація теж не дасть йому щастя й удачі.

«Песиміст» обвинувачує, пхикає, жаліє себе та прагне позбутися скрутного стану, в яке ти неодмінно затягнеш його своїми проблемами. Він глибоко переконаний, що все, що не в його власних руках, завершиться невдачею. Він вірить, що інші люди зовсім не піклуються про справу, йому довірену, і бажають лише зруйнувати те, що він створив.

«Песиміст» звичайно ретельно приховує власні недоліки чи помилки. Він запекло боїться також, що хто-небудь де-небудь добре проводить час замість того, щоб виконувати його вказівки.

З босом-«песимістом» потрібний світ усього у двох кольорах - «можна» та «не можна». Не можна сперечатися з ним, це тільки зміцнює його в негативних поглядах. І не можна розділяти такі погляди, це тільки підкріплює його песимізм. Не квап його з рішенням.

Вислухай, що він говорить, поправ, коли це необхідно, і постався до його турбот конструктивно. Виклади факти та встанови «межу жаху» (тобто сценарій найгіршого результату). Якщо тобі це треба, енергійно візьмися за роботу сам, не очікуючи його допомоги.

«Усезнайка»

Він дійсно знає багато, але його біда в тому, що він діє так, начебто знає все. Він (чи вона) дуже нетерплячий, не здатний слухати.

Якщо він попадає в «матову» (шахову) ситуацію, то звинувачує інших. Він мало відчуває потребу в людях і не любить працювати у групі керівників чи однодумців, де всі рівні.

«Усезнайка» думає, що його розум і знання - єдиний спосіб оцінювати, як працюють люди. Він боїться розчарування своїх підлеглих у його знаннях.

Не воюй, не обвинувачуй і не вдавайся до конфронтації з босом-«усезнайкою». Не намагайся стати «протиекспертом» (заперечувати в тому, у чому «усезнайка» уважає себе знавцем). Навпаки, підведи його до рішення проблеми. Запитуй, слухай і виражай вдячність. Можеш запропонувати альтернативи, але такі, що з'явилися на базі варіанта «усезнайки». Він може навіть позитивно їх оцінити.

«Інтроверт» (людина, зосереджена на своїх переживаннях)

Він (або вона) усе тримає в таємниці і з нього важко щось витягти, коли тобі потрібна інформація. Він чуттєвий і боїться розкриватися. Він може багато чого запропонувати, але не може чітко виразити свої думки. «Інтроверт» боїться зачепити почуття інших людей і виглядати «людиною, яка тисне».

Якщо твій бос - «інтроверт», спробуй надихнути його так, щоб він говорив якнайбільше та довше. Займи дружню, мовчазну позицію і задавай запитання, не вимагаючи обов'язкової відповіді. Йому буде легко з тобою лише тоді, коли він говорить довго чи мовчить теж довго. І ти при цьому не відчуваєш ніякої незручності.

«Некопенгаген»

Це - некомпетентний керівник. Він багато чого не розуміє і не знає, але претендує на те, що знає набагато більше, ніж насправді. Будь обережний з таким босом: він може украсти твої ідеї та видати їх за свої. Він більше за все боїться, що його недоліки стануть відомі.

Якщо ти працюєш із босом-«некопенгаген», детально та точно враховуй як його некомпетентність, так і власні ідеї. Коли розмовляєш з ним, використовуй скоріше факти, ніж емоції, щоб довести свою точку зору. Допоможи йому стати більш знаючим і розуміючим. Документально підтверджуй свій внесок у спільні справи.

«Ледар-нехлюй»

Його або її особисті звички (схильності) можуть викликати відразу. Безладдя та хаос панують як у його роботі, так і в особистому житті. «Ледар-нехлюй» не може знайти свої речі, визначити пріоритети задач.

Його одяг постійно зім'ятий, забруднений або порваний. Він може занадто багато їсти, курити, непомірковано вживати спиртне. Він не визнає, що він - дорослий, який має нести відповідальність за свої дії.

Підтримай боса-«ледаря-нехлюя», коли він випадково виявить акуратність у своїй поведінці, і допомагай йому при кожному зручному випадку досягти більшого порядку в його особистому та професійному житті.

«Ненормальний»

Його поведінка аномальна (відхиляється від норми). Ненормальність виявляє себе в сексуальних заграваннях, частих прогулах, постійній неправді. «Ненормальний» керівник часто намагається не зробити щось, а обробити. Він сподівається, що підлеглі будуть його «покривати». Він постійно стривожений чи збуджений, і важко зрозуміти: цей стан - причина чи наслідок якоїсь проблеми.

«Ненормальний» бос боїться відповідальності і, можливо, навіть успіху. Його аномальності треба ретельно документувати, щоби представити «надійне свідчення» для одержання перемоги у випадку, якщо він спробує брехати, щоб захистити себе.

Підлеглим, схильним до конфронтацій, варто зберігати власні комплекти документів на «ненормального» боса. На словах йому нічого не доведеш.

Освіта.ua
05.09.2006