Как эффективно дерусифицировать школьную программу по литературе

Литература в школе должна быть увлекательной и близкой ученикам, а нестандартный подход к чтению будет полезным детям, учителям и родителям

Как эффективно дерусифицировать школьную программу по литературе

7 июня 2002 года заместитель министра образования и науки Андрей Витренко объявил, что со следующего учебного года в школах больше не будут изучать «Войну и мир» и анонсировал дальнейшее исключение российских произведений из программы зарубежной литературы.

Согласно планам МОН, прежде всего из списков произведений для изучения заберут те, чьи авторы воспевают россию и ее армию.

Эти книги предлагают заменить произведениями других иностранных авторов.

Как сделать так, чтобы процесс дерусификации литературной программы прошел продуктивно? Об этом рассказывает Анна Третяк в материале, подготовленном Малой академией наук и сайтом Барабука.

Ідея 1. Замінити історію літератури читанням творів

Експертка розповідає, що найчастіше на уроках «зарубіжки» діти вчать літературу хронологічно, зосереджуються на числах і фактах, а крім того, багато уваги приділяють штудіюванню біографій авторів. Така практика більше нагадує принципи вивчення історії літератури, аніж підхід до вдумливого читання творів. Аби зарадити цьому, Анна пропонує звернути увагу на два підходи до засвоєння текстів, що допоможуть ефективно використати вільний від вивчення російської класики час. 

Перший – мультидисциплінарний. 

Школярі, які вивчають літературу за цим підходом, засвоюють її разом з іншими предметами, пов’язують дисципліни між собою та проводять паралелі. 

«Поки що ми маємо картину, коли на всесвітній історії діти вчать прадавні часи, а на літературі, наприклад, творчість Байрона. Якби діти вивчали все разом і дізнавалися, як ті чи інші події пов’язані з літературою того часу, було б і пізнавальніше, і цікавіше», – розповідає експертка.

Другий підхід – вивчення літератури разом з іноземними мовами.

Розгляньмо кейс вивчення англійської мови у школах США. Безперечно, там вона не має статусу іноземної, проте так зрозуміємо логіку застосування цього підходу. 

Отже, американський досвід показує, що літературні твори можна використовувати для наочного підкріплення мовних знань. Головна особливість полягає в тому, що на опанування кожного твору виділяють достатньо для вдумливого читання часу: від одного короткого тексту на тиждень до двох повноцінних книжок на місяць. Також на уроках діти читають разом з учителем, вивчають кожен текст із різних боків, залучають для цього інтерактив і технології. До прикладу, дивляться екранізації, ставлять сценки, влаштовують дискусії – загалом прокачують уміння аналізувати прочитане.

Ідея 2. Доповнити «дорослу» класику творами для дітей

На думку експертки, одна з неочевидних особливостей шкільної програми із зарубіжної літератури – це те, що внесені в неї твори початково призначені переважно для дорослої аудиторії. Тож до програмного списку Анна рекомендує додати твори, написані прицільно для дітей і підлітків, такі, що відгукувалися б на актуальні події у світі й були суголосними тому, з чим стикаються школярі зараз. Також орієнтовані на конкретні вікові групи твори допоможуть висвітлити ті ж важливі й універсальні цінності, що й доросла література, але в більш доступний і зрозумілий спосіб. 

«Зараз особливо актуально говорити про цінність людського життя, дружби, взаємопідтримки, толерантного ставлення одне до одного. Варто пам’ятати, яких цінностей бракує в російській літературі, але які є в багатьох інших – це небайдужість, повага до інших, до чужого життя, чужої власності, чужих думок. Варто шукати такі цінності та транслювати їх зрозумілими для школярів словами, використовуючи тексти, які спрямовані саме на їхнє сприйняття та враховують їхній життєвий досвід», – розповідає вона.

У деяких педагогів можуть виникнути сумніви й побоювання стосовно того, чи вийде підібрати дитячі й підліткові твори, близькі до класики за тематикою та цінностями. Анна наголошує: проблем із вибором не буде. Дитяча література була і є різною: перші твори, орієнтовані на юних читачів, почали випускати вже наприкінці ХІХ століття, тож можна вибирати книжки різних часів, тематик і вікових категорій – головне те, що вони будуть знаходити більший відгук і поступово підводити школярів до більш «дорослих» творів.

Ідея 3. Виділити час на екологічне обговорення й обмін думками

Експертка наголошує, що додатковий час на дискусії, обмін точками зору і висловлення власних переживань допоможе дітям глибше осягнути сенси творів. Такі практики особливо важливі під час опрацювання текстів на потенційно травматичні теми, як-от війна, – у такому разі обговорення може стати для дітей такою собі літературною терапією. 

«Якщо діти читатимуть повільно, вдумливо, з допомогою вчителя й не отримуватимуть готових відповідей, які треба завчити, натомість відповідатимуть на запитання, що спонукають замислитися, вони зможуть розкритися й відчути безпечний простір на уроці, де можна висловитися й подискутувати. Так школярі набагато краще опанують текст, ніж якщо їм прямо розкажуть, про що там ідеться і що хотів сказати автор», – розповідає експертка.

Анна радить скористатися методикою, за якою учні самі приходять до відповідей під час обговорення або за допомогою підказок учителя: 

«Так діти краще запам’ятовують твори та пропускають їх крізь себе, і проговорюючи власний досвід війни, і ділячись ним з іншими. Адже ці теми варто озвучувати, а не замовчувати».

До слова, нині проєкт «БараБука» втілює ініціативу #якговоритиздітьмипровійну, де експерти з літератури, психології й інших галузей радять книжки, обговорюють і розбирають навчальні методики, аби всіляко адаптувати дитяче та шкільне читання до теми проживання війни.

Ідея 4. Створити баланс між «серйозною» та «легкою» літературою

Анна нагадує, що кожне рішення про нововведення у програму має враховувати основну мету уроків літератури – зацікавити учнів книгами, дати поштовх, аби вони відчули, що читати захопливо та пізнавально. А відмежування дітей від начебто несерйозної літератури, до якої стереотипно відносять, приміром, фентезі, може надовго відбити бажання читати. 

«Баланс серйозної класики та легшої, сучаснішої літератури дозволить зацікавити дітей читанням, познайомить їх із різними жанрами та по-новому розкриє для учнів глибокі й важливі теми. Звісно, вчителям і батькам може хотітися одразу познайомити дітей з усіма найвидатнішими надбаннями людства, дати їм усі знання й усі літературні шедеври, проте не варто поспішати. Дайте їм можливість зацікавитися, розважитися, вибрати щось до душі», – розповідає вона. 

Ідея 5. Говорити про національні цінності через іноземні твори

Експертка зазначає, що час, звільнений від російської літератури, можна заповнити деякими творами, що допоможуть формувати здорову громадянську позицію, адже про її важливість говорить чимало зарубіжних авторів. 

Як яскравий приклад Анна наводить твори на кшталт серії книг Альфреда Шклярського про польського підлітка Томека. Хлопець мандрує світом, знайомиться з різними культурами та потрапляє в неймовірні ситуації, і водночас кожна історія просякнута гордістю за свою країну. Томек пишається тим, що він поляк, і постійно проводить аналогії з видатними подіями з історії Польщі. 

«Розбираючи твори про Томека або інші книги про підлітків, які пишаються своєю країною, її культурою й історією, на уроці можна підняти аналогічні питання про власну національну ідентичність і свідомість. Це дуже актуально в наш час, адже зараз бачимо неймовірний підйом у самосвідомості, захват від самих себе та своїх співвітчизників. Тож варто підтримувати ці почуття й показувати, що можна бути одночасно і відкритими до світу, і глибоко вкоріненими у власну національну ідентичність», – розповідає Анна.

Найважливіше, на думку Анни, – це пам’ятати, що література у школі має бути захопливою та близькою учням, а нестандартний підхід до читання буде корисним і дітям, і вчителям, і батькам. Аби ще більш урізноманітнити уроки «зарубіжки» й по-справжньому осучаснити погляд на книги, експертка рекомендує додатково скористатися порадами інших фахівців, які діляться досвідом у матеріалах «БараБуки».

Олеся Королюк.

Иллюстрации: Дарья Паленко

Освіта.ua
05.08.2022

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев