«Рейд» Олекса Влизько

Читати онлайн вірш Олекси Влизька «Рейд»

A- A+ A A1 A2 A3

За елеватором маяк на роздоріжжі
бур і мряк у білій піні,
наче в крейді, на урвищі
в зеленім рейді,

вогнями жовтими прорізуючи млу,
мов Прометей, напружує кайдани на валу
і в даль стремить, де грім і шторм
у хаосі первісних форм,

неначе ті титани, що повстали,
забарикаджують міжзоряні квартали
важкими хмарами, дев'ятими валами,
розламуючи глиб під п'яними вуглами,

за гострими рефлектами вогню.
За елеватором маяк
на роздоріжжі бур і мряк,
мов Прометей у хмар закляк.

А там, де чорний виднокруг
в скаженому оркестрові оглух, —
у трюмах — помпами — зализуючи рани,
в обвали вод летять стальні левітяни.

І повно в них людей, і зводять райни хрест
(за вдаром у бугшприт спадаючи на вест)
під стогін молитов, тортур і покаяння...
Регочеться норд-ост.— Ця ніч для вас остання...

Останній рейс і смерть...У склянки дзвонять чверть...
Світання...За елеватором маяк
на роздоріжжі бур і мряк
скорботно, тужно в хмар закляк.