«Плякат одлиги» Олекса Влизько

Читати онлайн вірш Олекси Влизька «Плякат одлиги»

A- A+ A A1 A2 A3

І дзвенить золоте цебро,
і струмить золотий Дніпро.
І однаково сонце б'є
у чужі серця і моє.

І страшенно багато
підстав написати
всім листа про
загально відоме,

про те, що під сонцем
невпинно росте
вся країна і зіницями дня
примружується, як кошеня...

Заєць зоряний
шлях перетнув,
повернув
у кущі і заснув.