І дзвенить золоте цебро,
і струмить золотий Дніпро.
І однаково сонце б'є
у чужі серця і моє.
І страшенно багато
підстав написати
всім листа про
загально відоме,
про те, що під сонцем
невпинно росте
вся країна і зіницями дня
примружується, як кошеня...
Заєць зоряний
шлях перетнув,
повернув
у кущі і заснув.