І вам прийнять його було не тяжко?
Віддячились ви, правда, хто сльозою,
хто щирою до ворогів любов'ю...
С т а р и й
Він сам казав нам ворогів любити.
М і р і а м
А ви й зраділи! так вам безпечніше:
душа врятована та й тіло не загине!
С т а р и й
(з острахом)
Хто ти така?
М і р і а м
Я? "Одержима духом"!
С т а р и й
Благай Месію, щоб зцілив тебе
і визволив від того злого духа
святою силою своєї крові й тіла.
М і р і а м
Щоб визволив мене ціною крові?
Своєї крові? Та невже ти, діду,
гадаєш, ніби я себе ціную
дорожчою, ніж чиста кров його?
Так слухай же: чи в огняній геєні,
чи в темряві без краю доведеться
мені навік-віків з душею пробувати,
та радощі моєї не зруйнує
сам князь темноти, радощі від того,
що на мені не важить кров Месії,
що він її за мене не пролив
ані краплини.
С т а р и й
Як могло те статись?
М і р і а м
Ненависть врятувала від гріха.
С т а р и й
Кого ж ненавидиш?
М і р і а м
Всіх вас, себе і світ.
С т а р и й
За тебе теж пролита кров, та дармо,
бо ти не прийняла святого дару.
М і р і а м
І не прийму! бо я не Астарот,
щоб мала кров приймати в подарунок.
Непримітно підходить слуга синедріону і з ним римський преторіанець.
С л у г а
Про що говорите?
С т а р и й
(заминаючись)
Це, бачиш...
М і р і а м
Про Месію!
С т а р и й
Зовсім ми не про теє розмовляли.
П р е т о р і а н е ц ь
А хто ж то, дівчино, отой Месія?
Поки преторіанець і слуга слухають Міріам, старий галілеянин ховається між людьми.
М і р і а м
А той, що ви недавно розп'яли,
ви знаєте, він цар був іудейський.
Тепер він знов по всій країні піде,
бо він воскрес, воскрес у новій славі!
Нехай там стережуться цар, і цезар,
і весь синедріон, пекельна рада!
П р е т о р і а н е ц ь
(хапає її за руки, киває на слугу)
А дай шнурка, ми спутаємо кізку,
щоб не брикала дуже.
М і р і а м
Що? в'язати?
(Зручно нахиляється, бере камінь і пускає в голову слузі).
Хоч одного, та все ж покарбувала!
Її знов хапають за руки, скручують і в'яжуть. Слуга одною рукою обтирає кров, а другою помагає в'язати Міріам.
М і р і а м
Хотіла б я всю вашу кров пролити,
віддячити за жертву!
П р е т о р і а н е ц ь
Що ж та жертва,
коли ви кажете, що він воскрес?
М і р і а м
Так що ж? Хіба минає все минуле?
Він пережив три вічності в три ночі,
прийняв три смерті. Чи тепер, воскресши,
забуде він страждання, зраду, смерть?
Простити може, а забути — ні!
О, будьте прокляті!
С л у г а
Хто?
М і р і а м
Всі ви! Цезар,
синедріон, і цар, і весь народ!
Тим часом на майдані гурти потайних прихильників Месії зникли, а надбігла юрба іудеїв, фарисеїв та садукеїв, почувши гомін на майдані.
С л у г а
(кричить до народу)
Гей, слухайте, вона нас проклинає!
Г о л о с и з ю р б и
Що? Що тут? Хто ся жінка? Що їй треба?
За що її зв'язали? Зрада? Змова?
М і р і а м
Я проклинаю вас прокльоном крові!
С л у г а
Що суджено кленучому?
Г о л о с и в ю р б і
Каміння.
Люди набирають каміння і з диким ревом кидають на Міріам.
М і р і а м
Месіє! коли ти пролив за мене...
хоч краплю крові дарма... я тепер
за тебе віддаю... життя... і кров...
і душу... все даремне!.. Не за щастя...
не за небесне царство... ні... з любові!
(Падає під градом каміння)
18/1 1901