Весна, весна! Яка блакить,
який кругом прозор!
Садками ходить брунькоцвіт,
а в небі — злотозор.
Весна, весна! Який там гон
на крилах вітерка? —
то в вишині біжить, зника
хмар-хмарова ріка.
Шумлять згори шум-пінярі;
ріка своїм хребтом
несе торжественно вперед
веселий, скреслий лом.
Ще синій ліс не взеленів,
але квіток проріст
уже підняв і розрізнив
торішній длеглий лист.
А там в високій глибині,
де тоне топь ясна,
перловий жайворон топить:
хмар-хмарова весна!
1921