«Подивилась ясно…» Павло Тичина

Читати онлайн поезію Павла Тичини «Подивилась ясно…»

A

1 c.

    Подивилась ясно,— заспівали скрипки! —
    Обняла востаннє,— у моїй душі.—
    Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
    Заспівали скрипки у моїй душі!

    Знав я, знав: навіки,— промені як вії! —
    Більше не побачу,— сонячних очей. —
    Буду вічно сам я, в чорному акорді.
    Промені як вії сонячних очей!

    Другие произведения автора