«Спи. Засни...» Володимир Свідзінський

Читати онлайн поезію Володимира Свідзінського «Спи. Засни...»

A

1 c.

    Спи. Засни.
    Повертались на берег рибальські човни.
    Хмарка по хмарці спадає до сходу,
    Як по листку листок.
    Два верхівці під’їжджають до броду:
    Сивий кінь поклав копита в воду,
    Вороний – на пісок.
    Чуєш, дівчина темнокоса
    Грає в сопілку червоним рибкам,
    Щоб червоні рибки заснули –
    I вони засипають.
    Чуєш, по звуку звук
    Поглинає морок недобрий.
    Дальній міст тремтить, як протятий павук,
    Будяки підіймають шпаги на обрій
    I тануть. В’яжуться гронами
    Зорі, пускають віти увіч.
    Спи, колихнула запонами
    Ніч.

    1932

    Другие произведения автора