Кожен пише себе, як уміє:
"Я – орган... Я – усесвіт... Я..."
Кожен тішить себе, як уміє,
Україно моя...
І мені б за столом письмовим
знаків оклику стрій вести,
так забаглось у ріднім слові
зрозуміть, яка справді ти...
1966
«Україні» Володимир Підпалий
Читати онлайн поезію Володимира Підпалого «Україні»
Другие произведения автора
- «Бачиш: між трав зелених...» Володимир Підпалий
- «Дума про українську пісню» Володимир Підпалий
- «Елегія» Володимир Підпалий
- «Елегія на березі Дніпра» Володимир Підпалий
- «Коли я умру...» Володимир Підпалий
- «Либідь» Володимир Підпалий
- «Матері» Володимир Підпалий
- «Монолог старої хати» Володимир Підпалий
- «Музика» Володимир Підпалий
- «Мить» Володимир Підпалий
- «На Дніпрі» Володимир Підпалий
- «Над затокою» Володимир Підпалий
- «На спомин» Володимир Підпалий
- «Олександр Олесь» Володимир Підпалий
- «Плач раба» Володимир Підпалий
- «Пролог з поеми "Остап Вишня"» Володимир Підпалий
- «Рідна мова» Володимир Підпалий
- «Серце» Володимир Підпалий
- «Скіфські сонети» Володимир Підпалий
- «Смерть Спартака» Володимир Підпалий
- «Сніг» Володимир Підпалий
- «Сонет про батиєву гору» Володимир Підпалий
- «Тиха елегія» Володимир Підпалий
- «Ти не прийшла, тебе не бачу поруч...» Володимир Підпалий
- «Василеві Симоненкові» Володимир Підпалий
- «Вечірнє» Володимир Підпалий
- «Візьміть мене, ліси...» Володимир Підпалий
- «Запросини» Володимир Підпалий
- «Запросини до мандрів» Володимир Підпалий
- «Зимовий етюд» Володимир Підпалий
- «Голубе кладовище» Володимир Підпалий
- Все произведения автора