«Над затокою» Володимир Підпалий

Читати онлайн поезію Володимира Підпалого «Над затокою»

A- A+ A A1 A2 A3

В прозорім дзеркалі затоки
зелені щуки, як тички;
і не мілка і не глибока
отут місцина...
А ярки,
немов стежки, ведуть до броду,
де таволожник —
оддалік,
лякають щук, колотять воду —
не день, не два, не рік, не вік...

1968