«Щира любов» Григорій Квітка-Основ'яненко — страница 15

Читати онлайн повість Григорія Квітки-Основ'яненка «Щира любов»

A

    Макотрус — час збирання маку.

    Мандрйка — виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; сирник

    Мандрьоха — бродяга, повія

    Мари — ноші для перенесення мерців

    Маслосвятіє (маслосвяття) — церковний обряд помазання єлеєм тяжкохворого чи вмираючого

    Масниця — давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром тощо)

    Машталір — візник

    Меделян — собака меделянської породи

    Меск — мул; виродок

    Метелиця — народний танець, виконуваний у швидкому темпі

    Миколу звалити — дуже смішити

    Милодан — коханий

    Мильний — темно-сірий

    Миньки (минь) — прісноводна хижа риба родини тріскових

    Мойка — кустарне підприємство, на якому промивалась овеча вовна

    Моревий — пошитий з дорогої шовкової тканини з полиском

    Моркву скромадити — сварити когось

    Мотовило — пристосування для змотування пряжі

    Мочула — рогожа з волокна молодої липи

    Мя — мене

    М'ясниці — певний період часу після зимового посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м'ясну їжу, одружуватися тощо

    Наголо — тут: зовсім, цілком; поголовно

    Найомщик — підставний рекрут, найманий за кого-небудь.

    Намітка — покривало з тонкого серпанку, яким зав'язували поверх очіпка голову заміжньої жінки

    На руку ковінька — цього тільки й треба

    Невпустительно — з небезпекою втратити

    Неглі — ніж, щоб, однак

    Недоїмка — не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору; заборгованість

    Не до шмиги — не до ладу

    Нехвалит — перекручено від інвалід.

    Носатка — посудина з носиком, що своєю формою нагадує чайник

    Обаваніє — очарування, заклинання, заговорювання

    Обаче — крім

    Обозний — виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII — XVIII ст.

    Обпатрювати — дбати про чистоту, охайність

    Оброть — вуздечка без вудил для прив'язування коня

    Овамо — у той бік

    Однорал — генерал

    Окселентувати — вторувати, підспівувати

    Оле — горе; ох

    Оттолі — звідки

    Очіпок — старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся

    Паки — знову, ще

    Палатський — дрібний чиновник казенної або судової палати

    Палестина — тут: батьківщина, рідні, домашні місця

    Палявий — перекручено від польовий, стройовий

    Панахида — церковна служба по померлому

    Пануша — в'язка тютюнового листя

    Парлація — прочуханка

    Парло — пара в лазні; прочуханка; биття

    Парсуна — обличчя; портрет

    Пасерб — пасинок

    Патика — поганий кінь

    Патрувати (пантрувати) — доглядати, дбати про когось

    Паче — більше

    Пеня — напасть, біда, даремне обвинувачення

    Перезва — у дореволюційні часи — частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли чи їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого

    Перші п'ятінки — 8 серпня за церковним календарем, на святу Параскеву

    Петрівка — піст перед церковним святом на честь святих Петра і Павла (13 липня) — Петровим днем

    Пещ — піч

    Пилипівка — різдвяний піст

    Пинхва — груба витівка, під час якої вдувають через паперову трубку дим тліючої вати в ніс сонного; каверза

    Писання — твір церковного змісту

    Письмоводитель — службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод

    Півчварта — три з половиною

    Підбрехач — другий сват, який під час сватання допомагає першому свату

    Підіск — залізна пластина під вісь

    Підтичка — тут: латка

    Підтовкачка — той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку воші пили, виливалася назад у діжку

    Підстароста — помічник старости

    Пінна — хлібна горілка

    Пінязі — гроші

    Пістряк — прищ

    Пічкур — грубник, той, що палить у печах

    Плахта — жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини

    Повитчик — служитель канцелярії, який відав діловодством у суді

    Повірений — тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені

    Подушне — у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану

    Поєднати — тут: умовити

    Поєлику — оскільки

    Поїзд — тут: весільна чи похоронна процесія

    Покрова — назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.

    Полотняна стіна — ширма

    Понеже — тому що, оскільки

    Порощати — швидко і голосно говорити, кричати

    Посад — місце для наречених за весільним столом

    Потуха — розвага

    Права середа — двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень

    Превелебний — титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)

    Пречиста — назва двох церковних свят (15 серпня — день смерті богородиці і 8 вересня — день народження богородиці)

    Привод — місце, де рекрути проходили комісію

    Пригребиця — погрібник

    Приданки — весільні гості з боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого

    Приказ — орган центрального управління в Росії в XVI — XVIII ст.

    Приказний — той, хто служив у приказі

    Прикинути — тут: відмовитися від замовляння

    Прикладки прикладати — вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися

    Притча — пригода, подія

    Причет — служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет

    Проброїтися — провинитися, нашкодити

    Проводи — звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня

    Проскура — білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні

    Просто рещи — просто кажучи

    Протопопівна — дечка протоієрея (чин священика)

    Пущення — останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом

    П'ятиалтинний — монета вартістю 15 коп.

    П'ятінка — п'ятниця

    Ралець — подарунок; бенкет.

    Рацея — довга й нудна промова з повчанням, напученням

    Ребронт (роброн) — старовинна жіноча сукня з криноліном

    Рєвізія — у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність

    Ренське — рейнське, назва вина

    Ридван — дорожна карета для далеких подорожей, запряжена 6 — 12 кіньми

    Родзинки — сушені ягоди винограду

    Розгрішеніє (розгрішення) — відпущення кому-небудь його гріхів

    Рубанець — тут: різка

    Рундук — ґанок

    Рябець — шуліка

    Садукеї — у стародавній Іудеї — представники релігійно-політичної течії

    Саж — хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней

    Сапатий — хворий на сап — заразну хворобу однокопитних

    Свитник — той, хто шиє свити — старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна

    Свість — своячка

    Світилка — дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд — тримає свічку і меч

    Сволок — балка, яка підтримує стелю в будівлі

    Седмиця — тиждень

    Секуція — екзекуція

    Середохрестя — четвертий тиждень великого посту

    Серпанок — головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа

    Сиділець — шинкар, крамар

    Сикурс — підмога

    Сйній камінець — галун

    Синтаксис — третій клас тодішніх семінарій

    Сиріч — тобто, інакше кажучи

    Сита — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді

    Сицевий — такий

    Сімо — сюди, тут

    Скиндячки — стрічки, бинди

    Скіпщина — оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю

    Скликанчик — закличний дзвін

    Сколотини — побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка

    Скоромник — той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить

    Скраклі — українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет

    Скубенти — тут: дрижаки

    Скусний — майстерний, вправний

    Сластьон — пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом

    (Продовження на наступній сторінці)