Вия — шия
Відкупщик (відкупник) — той, хто одержує право за гроші стягати з населення державні податки
Війя — дишло
Вогник — пухирчастий висип на обличчі
Водохреще (хрещення) — церковне свято 19 січня на пам'ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа
Водянчик (водяник) — діжка для води
Возгребіє сотворити — розібрати, розкумекати; розрити
Возклонініє — поклоніння; колінопреклоніння
Возмутити її розанами — побити її різками
Вознепщевати на ім'я — осуджувати мене, наговорювати на мене
Волость — у дореволюційній Росії адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту
Волочити колодку — давній звичай, коли жінки у понеділок на масниці чіпляли нежонатим чоловікам обрубки дерева — колодки; чоловік волочив колодку, поки не відкупиться
Вольна — так у першій половині XIX ст. на Слобожанщині називалися шинки, які знаходились за межами міста і мали право на безмитний, вільний продаж горілки, що була в них набагато дешевша, ніж у міських шинках
Ворон — гра, в ній імітується напад ворона на курчат, яких захищає квочка
Восьмуха — міра, що відповідає восьмій частині кварти
Вотщє — даремно
Всує — даремно, марно
Вухналь — спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, а також підісок до осі
Гиря — брита голова, голова взагалі; вбога, нужденна людина
Говіти — постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя
Голінний — бравий, завзятий
Горлиця — давній український народний танець
Гоцак — український народний танець, за характером виконання близький до гопака
Граматка — поминальна книга або поминальний список
Гречі (грече) — добре, як слід
Гривня — мідна монета вартістю три копійки (у деяких місцях дві з половиною копійки)
Гриза — грижа
Губернський секретар — цивільний чин 12-го класу, прирівнювався до підпоручика
Губи — гриби
Дамки — гра в шашки
Дати щипки — ущипнути
Двійло — товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними; дишель
Денежка — чверть копійки
Дєсниця — права рука
Десяцьке — податок на десятника (десяцького) — нижчого поліцейського чина на селі, якого вибирали селяни
Дистанція — дільниця якогось поділу
Днєсь — сьогодні
Днище — дошка з отвором, в яку закладали гребінь при прядінні ниток ручним способом
Домінус — пан
Домовини — обряд домовлення перед весіллям про гостей, подарунки тощо
Дондеже — доки
До сина — дуже багато, до біса.
Дрібушки — дрібно заплетені коси; вид руху в українських народних танцях
Дружка — дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді
Дулівка — наливка, настояна на грушах-дулях
Єгди — коли
Єднус — жіноча прикраса у вигляді монети; дукач
Єлико — оскільки, скільки
Єсте — теперішній час від дієслова бути
Жарнівки — круглі білі камінчики, нанизані на нитку, носилися на шиї у вигляді прикраси
Житія — збірник описів життя Людей, яких церква визнає святими
Жлукто — посудина, видовбана з стовбура дерева, в якій золили білизну — парили, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи
Жупан — стародавній верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, поширений серед заможного козацтва та польської шляхти; верхній жіночий одяг переважно з дорогих тканин
Закавраш (закарваш) — одворот на кінці рукава; обшлаг
Закаляти — забруднити, замазати чим-небудь
Залізняк — ливарник або торговець залізними речами
Занеже — тому що
Запаска — жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру, переважно вовняної, що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки
Заплішити — укріплювати що-небудь, забиваючи клинець (заплішку)
Запола — поділ жіночої сорочки
Заполоч — кольорові бавовняні нитки для вишивання
Засідатель — виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи
Затого — скоро, от-от
Заушниця — запалення завушних залоз
Збитень — гарячий напій, який готувався з води, меду, прянощів
Збіржа — стоянка візників (збіржаників)
Збудь-вік — старезний
Зді — тут, сюди
Зело — сильно, дуже; літера церковнослов'янського і староруського алфавітів на позначення звука "з"
Зінське щеня — невеликий гризун, що живе під землею, має недорозвинені очі, сховані під шкірою, і зуби, пристосовані для риття землі; сліпець
Зовиця — сестра чоловіка
Золотий (злотий) — на Правобережній Україні місцева назва монети вартістю 15 копійок.
Ідіже — де
Іже — які, що
Іордан — назва церковного свята (19 січня) на пам'ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа; місце на річці, де в цей день святять воду
Кабака — тютюн
Кабатирка — табакерка
Кавалерія — тут: орден
Кав'яр — солона риб'яча ікра
Калавур — варта, сторожа
Каламайка — цупка, густа льняна тканина
Каламар — чорнильниця
Калган — трав'яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною
Карватка — кухоль
Кармазин — старовинне дороге темно-червоне сукно
Картацький — картатий, із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг)
Кварта — міра трохи більша за літр; кухоль
Ке (для одн.), кете (для мн.) — і уживається як присудкове слово в значенні: дай, подай; як вигук спонукання до дії: ану, анумо; як вигук спонукання в значенні: глянь, дивись
Кибалка — старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця
Кинути руду — пустити кров
Китайка — первісно — густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії
Кладі — вантаж
Клечальна неділя — неділя на зелені свята, коли хату, двір прикрашали клечанням — зеленими гілками
Книш — вид білого хліба з загорнутими всередину краями
Кобилка — грудна кістка в птахів
Ковінька — палиця з загнутим кінцем
Коєгождо — кожний
Козир-дівка — смілива, спритна, гостра на язик дівчина
Колезький асесор — в дореволюційній Росії — цивільний чин восьмого класу за табелем про ранги
Колико — скільки-небудь
Колода — дерев'яні кайдани на руки, ноги, шию, які в старовину одягали заарештованому
Комісар — в XVIII — на початку ХХ ст. в Росії урядовець, що виконував поліційні функції; пристав
Компот — перекручене капот, жіночий хатній одяг; халат
Копа — п'ятдесят копійок
Кораблик — очіпок з дорогої, часто золототканої тканини на твердій основі, формою нагадує кораблик, човен
Коренити — ущипливо, дошкульно докоряти, сильно лаяти
Корогва — прикріплене до довгого держака полотнище з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу
Костити — дуже лаяти
Кострубонько (коструб) — весняна танкова гра дівчат; в східнослов'янській міфології — втілення весни, родючості
Коцарювати — виготовляти та продавати килими (коци)
Красна бумажка — десять карбованців
Креймах — гладенький, переважно заокруглений камінець, який діти використовують для гри
Крилас — у церкві підвищене місце для хору, читців праворуч і ліворуч від середніх дверей вівтаря
Куликати — пити (горілку, вино тощо)
Куна — залізна скоба, прибита в церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності
Кунпанія — компанія
Кунтуш — верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського населення XVI — XVIII ст.
Купно — разом
Кухва — бочка; глек
Лабети — міцні великі руки; лапи; пастка
Лебедаха — бідолаха
Лепорт — рапорт
Лепський — гарний
Липина — тріски
Личман — пастух овець
Ліпо єсть — годиться, варто
Лоск — тут: безладдя
Лоском лежати — бути неприбраним, неупораним
Лотоки — канали на водяному млині, греблі, якими тече вода
Лунь — хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців
Люстриновий — пошитий з люстрину — вовняної чи напів-вовняної тканини з глянцем
Люшня — дерев'яна деталь, яка з'єднує вісь воза з полудрабком
Лядвії — стегна
Ляхівка — вид вишитої або вимережаної прошви на чоловічих та жіночих сорочках
Мазниця — посуд для дьогтю
Макортеть — макітра
(Продовження на наступній сторінці)