«Відвідини Зимної Води» Ігор Калинець
Читати онлайн поезію Ігоря Калинця «Відвідини Зимної Води»
A- A+ A A1 A2 A3
Тоді сосни ще сонні в туман запали,
тоді на півдня півні вчинили гармидер.
Сонце неба допало, коли вже павич,
як впав, об'явився поміж курми.
Тоді щось хтозна що на причілкові хати
зненацька, світоньку, як свіне:
обновилася на причілкові Богоматір,
щирозлотом взолотило її вінець.
Тоді молодиця з повними відрами
поквапилась, байдужа до всіх видінь.
Був собі найбуденніший ранок, видно,
в Зимній Воді, Зимній Воді, Зимній Воді.
8 березня 1967 р.
Связанные публикации: