«Молитва пастухів» Ігор Калинець
Читати онлайн поезії Ігоря Калинця «Молитва пастухів»
A- A+ A A1 A2 A3
Лишімо душам відчайдушників — мужів
на підвіконні миску молока та меду.
Самі позбудьмось бундючності й молитву прокажім
за сутність будня, альфу і омегу.
Плекаймо плідно кіз, глядім гладких корів,
про їхні дбаймо живодайні вим'я й вола.
На нашім небі нам завісив статку ріг
якийсь козячий бог — волососяйний Волос.
Вже й сам Перун по стількосот роках
моцарського метання берла блискавиці
вергає днесь літеплі стріли молока
з дійних дійок у духом’ян дійниці.
Связанные публикации: