(слово "маленький", яке має значення
"невеликий розміром, незначний величиною",
є загадкою слова "миленький", яке має значення
"той парубок, якого кохає дівчина",
на підставі збігу спільної ознаки в обох цих словах
— схожого звучання обох слів:
як слово "маленький" звучить подібно
до слова "миленький",
так і слово "миленький" звучить подібно
до слова "маленький" —
відгадкою такої загадки-слова
є один із трьох старостів, парубок,
якого дівчина кохає,
парубок, який для дівчини є миленьким):
як ти, соловейку, є пташкою маленькою, а тому
ти всім, хто тебе бачить, подобаєшся,
так і один із трьох старостів,
парубок, якого дівчина кохає,
парубок, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина побачить у своїй хаті,
коли той прийде із старостами її сватати,
дівчині подобається —
відгадкою такої загадки
є один із трьох старостів, парубок,
якого дівчина кохає,
парубок, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина сподівається у своїй хаті,
коли той прийде із старостами їі сватати
(слово " соловейко", яке має значення
"маленький перелітний корисний птах родини
горобиних з сірим оперенням, самець якого
чудово співає, особливо в період гніздування".
є загадкою слова "сватко", яке має значення
"пестливо до сват: людина, яка за дорученням
того, хто хоче одружитися, або його рідних,
сватає обрану особу",
на підставі збігу спільної ознаки в обох цих словах
-наявності суфікса —к-, який надає
пестливого відтінку обом цим словам:
як слово "соловейко"
містить у своєму складі суфікс —к-, який надає
пестливого відтінку цьому слову,
так і слово " сватко"
містить у своєму окладі суфікс —к-. який надає
пестливого відтінку і цьому слову —
відгадкою загадки-слова "соловейко" є слово "сватко",
яким дівчина називає одного із трьох старостів, парубка,
якого дівчина кохає, до якого дівчина пестлива) —
ти, соловейку, — сватко;
дівчина, прикладаючи твою ознаку
"бути тим, у кого голос тоненький"
до одного із трьох старостів, до парубка,
творить загадку про одного із трьох старостів.
про парубка:
як ти, соловейку, маєш голос тоненький, а тому
ти всім, хто тебе чує, дуже подобаєшся,
так і один із трьох старостів,
парубок, якого дівчина кохає,
парубок, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина побачить у своїй хаті,
коли той прийде із старостами її сватати,
та який промовить
хоч би тільки слово "добрий вечір!",
коли прийде із старостами її сватати.
дівчині дуже подобається —
відгадкою такої загадки
є один із трьох старостів,
парубок, якого дівчина кохає,
парубок, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина сподівається у своїй хаті,
коли той прийде із старостами її сватати,
та який промовить
хоч би тільки слово "добрий вечір!",
коли прийде із старостами її сватати —
ти, соловейку, — сватко;
дівчина, прикладаючи твою ознаку
"бути тим, хто щебече трьома голосами:
що один твій голос — гарний,
що другий твій голос — кращий,
що третій твій голос — найкращий"
до усіх трьох старостів
-до парубка, до підстарости та старости —
творить загадку про усіх трьох старостів:
як ти, соловейку, хто щебече трьома головами,
що один твій голос — гарний, а тому
ти всім, хто чує твій гарний голос,
ще дужче подобаєшся
так і один із трьох старостів,
парубок, якого дівчина кохає,
парубок, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина побачить у своїй хаті,
коли той прийде із двома старостами іі сватати,
та який промовить
хоч би тільки слово "добрий вечір!',
коли прийде із двома старостами її сватати,
дівчині ще дужче подобається —
відгадкою такоі загадки
є один із трьох старостів, парубок,
якого дівчина кохає,
парубок, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина сподівається у своій хаті,
коли той прийде із двома старостами іі сватати,
та який промовить
хоч би тільки слово "добрий вечір!",
коли прийде із двома старостами її сватати —
ти, соловейку, — сватко;
як ти, соловейку, хто щебече трьома голосами,
що другий твій голос — кращий, а тому
ти всім, хто чує твій кращий голос,
ще дужче подобаєшся,
так і один із трьох старостів,
підстароста, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина побачить у своїй хаті,
коли той прийде із двома старостами її сватати,
та який промовить
хоч би тільки слово "добрий вечір!',
коли прийде із двома старостами її сватати,
дівчині ще дужче подобається —
відгадкою такоі загадки
є один із трьох старостів,
підстароста, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина побачить у своїй хаті,
коли той прийде із двома старостами іі сватати,
та який промовить
хоч би тільки слово "добрий вечір!",
коли прийде із двома старостами її сватати —
ти, соловейку, — сватко;
як ти, соловейку, хто щебече трьома голосами,
що третій твій голос — найкращий, а тому
ти всім, хто чує твій найкращий голос,
ще дужче подобаєшся,
так і один із трьох старостів,
староста, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина побачить у своїй хаті,
коли той прийде із двома старостами її сватати,
та який промовить
хоч би тільки слово "добрий вечір!",
коли прийде із двома старостами її сватати,
дівчині ще дужче подобається;
так і один із трьох старостів,
староста, який для дівчини є миленьким,
та якого дівчина побачить у своїй хаті,
коли той прийде із двома старостами її сватати,
та який промовить
не тільки слово "добрий вечір!",
коли прийде із двома старостами її сватати
(соловейку, ти називаєшся словом "соловейко",
а слово " соловейко", яке має значення
"маленький перелітний корисний птах родини
горобиних із сірим оперенням, самець якого
чудово співає, особливо в період гніздування",
є загадкою слова "слово", "законне слово",
яке має значення "обрядові вирази, обов'язкові
у народних обрядах, наприклад весільних",
на підставі збігу спільної ознаки в обох цих словах
— схожого звучання обох слів:
як слово "соловейко" звучить подібно до слова "слово",
так і слово " слово* звучить подібно до слова " соловейко"
відгадкою такої загадки-слова
є "слово", "законне слово",
звичайні слова старостів на сватанні),
а ще й розкаже небилицю
про куницю — красну дівицю
(як твій, соловейку, спів нам усім подобається,
хоч ми й не знаємо, про що ти співаєш,
так і старости небилиця дівчині ще дужче подобається,
хоч вона й знає, що в ній не про те гадається,
про що мовиться),
дівчині ще дужче подобається —
ти, соловейку, — сватко.
Соловейку, соловейку,
ти загадуєш загадку про самого себе за ознаками:
той, хто буває у вишневому садку,
той, хто сідає на вишневу гілку,
той, хто бачить, як навесні сіють мак
(мак загадує загадку про самого себе за ознаками:
те, шо засівається,
той, чиїх зерняток є багато,
той, чиї зернятка є чорні,
той, чия маківка є червона,
той, чия головка є золота,
те, що їдять,
те, що солодке —
відгадкою такої загадки є сам мак) —
відгадкою такої загадки
ти — сам увесь;
дівчина, прикладаючи твою ознаку
"бути тим, хто буває у вишневому садку"
до одного із трьох старостів, до парубка,
який зустрічається на вулиці
із нею, яка уже ходить у вінку,
але іще не сватає її,
не приходить разом зі своїми старостами
до її хати,
творить загадку про одного із трьох старостів,
про парубка, який зустрічається на вулиці
із нею, яка уже ходить у вінку,
але іще не сватає її,
не приходить разом зі своїми старостами
до її хати:
як ти, соловейку, буваєш у вишневому садку,
щоб так і один із трьох старостів, парубок,
який зустрічається на вулиці
із дівчиною, яка уже ходить у вінку,
уже сватав її.
приходив разом зі своїми старостами
до її хати —
відгадкою такої загадки
є один із трьох старостів, парубок,
який зустрічається на вулиці
із дівчиною, яка уся ходить у вінку,
та яка хоче, щоб парубок уже сватав її,
приходив разом зі своіми старостами
до її хати —
ти, соловейку, — сватко;
дівчина, прикладаючи твою ознаку
"бути тим, хто сідає на вишневу гілку"
до одного із трьох старостів, до парубка,
який зустрічається на вулиці
із нею, яка уже ходить у вінку,
та яка хоче, щоб один із трьох старостів,
парубок, уже сватав її,
приходив разом зі своїми старостами
до її хати,
та яка хоче, щоб один із трьох старостів,
парубок, уже сватав її,
сідав разом зі своїми старостами
у її хаті,
коли прийде із старостами її сватати,
(Продовження на наступній сторінці)