«Ми йдемо» Василь Голобородько

Читати онлайн поезію Василя Голобородька «Ми йдемо»

A

1 c.

    Ми йдемо по Украïнi:
    вiд степiв до гiр,
    вiд лiсiв до морiв —
    звiдусiль виходимо на прадавнi шляхи,
    i немає нам лiку.
    Ми чинимо волю наших прадiдiв,
    це вони нас послали у путь,
    щоб ми йшли нашою вiковiчною землею,
    iз нашими багатолюдними мiстами,
    iз нашими тихомрiйними селами,
    iз нашими золотоверхими церквами.
    Ми гордо йдемо шляхами Украïни:
    ви, якi виглядаєте у вiкна, як сусiди,
    щоб подивитись на нас, гордо йдучих,
    ви, якi визираєте з-за рогу, як вороги,
    щоб подивитись на нас, гордо йдучих, —
    ви всi бачите, як ми гордо
    йдемо дорогами Украïни.
    Ми йдемо,
    не вимагайте вiд нас доказiв нашоï прихильностi
    до руху,
    не, вимагайте пояснень причин, що привели нас
    у рух.
    Марна ваша справа — виставляти проти нашоï ходи
    контраргументи, що ви ïх здобуваєте iз мертвих
    джерел,
    намагаючись зупинити нашу ходу,
    марна ваша справа — ми йдемо.
    Ми йдемо по Украïнi,
    пов'язанi вишиваними дiвочими руками
    рушниками,
    i радiсть сяє в наших очах.