«Пісня осіння» Антін Дикий

Осінь на листі
Розвісила коси,
Жовто і тепло тремтить.

Пасмами сонце проміння розносе
І павутиння летить.
Листя пожовкло, мов очи совині,

Сонно під сонцем лежить.
Голову килимом хиле ліс —
Хоче під снігом спочить.

А день на коні
В золотому убранні, —
Як би його зупинить,

Глянути оком
На осінь востаннє,
Що з повітрям летить.