«Елегія» Антін Дикий
Читати онлайн вірш Антіна Дикого «Елегія»
A- A+ A A1 A2 A3
Брожу по парку,
Дивлюся на красу,
Залиту золотом і сумом,
І сам себе
на вогнище несу,
Бо чую серцем осінь хмуру…
Я сам собі
Сиву волосину вирвав.
Згадав давно минулий гул…
Неначе я й не жив…
Чому ж я оцвітаю?
Сивіє голова од дум…
Связанные публикации: