КІБЕЛА — стародавня малоазійська богиня, по-іншому — Велика Богиня, мати богів, людей і всього живого на світі.
КІПСЕЛ — державний і політичний діяч Корінфа, тиран, батько Періандра; жив у VII ст. до н. е.
КЛЕОМЕН — син Анаксандріда, старший брат Леоніда, цар Спарти з 520 по 491 рік до н. е.
КРЕЗ — по-іншому — Крес; останній цар Лідії, правив з 560 по 546 рік до н. е.
КУРУШ — у Геродота — Кір; походив із роду Ахеменідів; перший цар Персії, правив з 558 по 529 рік до н. е.
ЛЕВТІХІД — спартанський цар; правив разом з Клеоменом.
ЛЕОНІД — син Анаксандріда, брат Клеомена; спартанський цар з 491 року до н. е. Загинув у битві з персами при Фермопілах 480 р. до н. е.
МАДІЕС — син Прототія, скіфський цар VII ст. до н. е.
МЕРМНАДИ — остання династія лідійських царів.
МІЛЬТІАД — афінянин, тиран фракійського племені долонків, що жило на Херсонесі Геллеспонтському (VI ст. до н. е.).
МІТРА — в перській міфології — син Ахурамазди, бог Сонця, чистоти й правди.
НАБУ-НА'ЇД — у Геродота — Лабінет; батько Нідінту-Бели, передостанній цар Вавілонії; правив з 556 по 539 рік до н. е.
НЕРЕЇДИ — німфи, доньки морського царя Нерея.
НІДІНТУ-БЕЛА — син Набу-на'їда, останній вавілонський цар; правив з 552 по 521 рік до н. е.
НОТ — еллінський бог південного вітру.
НЮКТА — по-іншому — Нюкс, Нікс, Нікта; еллінська богиня ночі.
ОКТАМАСАД — так греки називали скіфського царя V ст. до н. е.
ОСІРІС — єгипетський бог добра, чоловік та брат Ісіди, брат Сета.
ПАТІДЗІФ — маг-мідієць, брат Гаумати.
ПЕРІАНДР — тиран Корінфа з 625 по 585 рік до н. е.
ПЕРІКЛ — видатний державний і політичний діяч, вождь афінської демократії; жив з 490 по 429 рік до н. е.
ПРОМЕТЕЙ — титан; подарував людям вогонь, за що Зевс наказав прикувати його до скелі.
ПРОТОТІЙ — також Партатуа, Бартатуа; скіфський цар VIII ст. до н. е.
ПСАММЕНІТ — або Псамметіх; син Аб-мосе; останній єгипетський фараон (526—525 рр. до н. е.).
ПТАХ — або Пта; єгипетський бог, творець Всесвіту, батько богів, покровитель ремесел і мистецтв.
РА-АМОН — також Ра, Ре; єгипетський бог Сонця.
САВЛІЙ — син Гнура, скіфський цар VI ст. до н. е.
СЕСОСТРІС — єгипетський фараон (1878—1841 рр. до н. е.).
СЕТ — єгипетський бог зла, темряви й війни; брат Осіріса й Ісіди.
СІСАМН — перський сановник, батько Утани.
СКІЛ — скіфський цар, сучасник Геродота.
СКОЛОТИ — так стародавні слов'яни, яких греки іменували "скіфами", називали самі себе.
СКОПАСІС — буквально — "Пугач"; видатний воєначальник і державний діяч сколотів, учасник розгрому перського війська, що хотіло поневолити країну наших пращурів.
СОЛОН — афінський реформатор і політик, один із Семи Мудреців Світу; жив із 638 по 559 рік до н. е.
СОФОКЛ — Геродотів приятель, афінський державний діяч, драматург-трагік; жив із 496 по 406 рік до н. е.
ТОМІРІС — цариця масагетів, яка завдала поразки персам; у цій битві загинув і сам перський цар Куруш.
УТАНА — перський сановник, один із Великої Шістки.
ФАЕТОН — в еллінській міфології — син бога Сонця Геліоса; випросив у батька його вогняну колісницю, але, не вміючи правувати кіньми, надто наблизився до Землі й мало не спалив її. Щоб урятувати Землю, Зевс блискавкою вбив Фаетона.
ФАЛЕС — мілетський філософ, один із Семи Мудреців Світу, родоначальник античного матеріалізму й діалектики, астроном, умів передбачати затемнення Сонця; жив із 625 по 547 рік до н. е.
ФЕБ — одне з імен Аполлона.
ФЕМІДА — еллінська богиня правосуддя й законного порядку.
ХАП — або Хапі; священний чорний бик, вісник єгипетського бога Птаха. Греки називали його Епафом.
ХТАЙАРША — син Дар'явауша, четвертий перський цар (486—465 рр. до н. е.). Греки називали його Ксерксом.
Рідковживані слова
АГОРА — в еллінських містах — головний майдан, де відбувались народні збори та торги.
АКРОПОЛЬ — укріплений особливим муром центр еллінського міста, так зв. "верхнє місто".
АРХОНТИ — урядовці в еллінських містах-державах.
АССІЯДІЯ — місяць перського календаря; починався 22 листопада.
"БЕЗСМЕРТНІ" — воїни 10-тисячного кінного перського полку; кожен воїн мав заступника, який заміняв убитого, через те кількість їх була сталою.
БОЕДРОМІОН — місяць аттічного календаря; починався 22 вересня.
ГАДЕС — або "адес"; відти церковнослов'янське "ад"; підземне царство, де панував брат Зевса — Аїд-Гадес; гадес також називали аїдом.
ГЕКАТОМБА — в Елладі — врочисте принесення в жертву відразу ста голів великої рогатої худоби.
ГЕМАТІОН — верхній одяг у стародавніх еллінів.
ГЕРОНТИ — буквально — "старі люди"; в Елладі — члени ради старійшин, герусій.
ГЕРУСІЯ — рада старійшин в еллінських містах-державах.
ГІМНАСІЙ — у Стародавній Греції — державний навчально-виховний заклад для юнаків.
ГОПЛІТ — важкоозброєний піхотинець в Елладі.
ДАЙВИ — в перській міфології — злі демони.
ДАРИКИ — золоті монети, які карбував перський цар Дар'явауш (Дарій).
ДЕМАГОГ — буквально — "народний вождь"; у Стародавній Греції — політичний діяч демократичного напрямку; згодом слово набуло різко негативного значення.
ДЕМОНИ — в еллінській міфології — нижчі божества, що сприяли або шкодили людині.
ДИПЛОДІОН — тепла верхня одежина в давніх еллінів.
ДІЄРА — великий — переважно бойовий — корабель в еллінів із двома рядами весел на кожному борту.
ДОРОГА ПРОЦЕСІЙ — одна з вулиць Вавілона, на якій відбувались урочисті релігійні та державні процесії.
ДРАБАНТ — охоронець, тілохранитель (з перської).
ДРАХМА — буквально — "жменя"; вагова (4,366 г) та грошова одиниця в Стародавній Греції; розмінювалася на 6 оболів.
ЕВПАТРИДИ — аристократія Афін та інших міст Еллади.
ЕКЛЕЗІЯ — або "еклесія"; народні збори полісів.
ЕЛЕКТРОН — по-іншому — "електр"; сплав чотирьох частин золота й однієї частини срібла.
ЕМПІРЕЙ — в уявленні давніх еллінів — горішня частина неба, наповнена вогнем, оселя богів. Звідси — "витати в емпіреях" — відчувати себе на сьомому небі, нестримно фантазувати.
ЕПОНІМ — людина, ім'ям якої названо місто чи щось інше.
ЕРЕБ — У давніх еллінів — підземне царство темряви.
ЕТЕСІЙСЬКІ ВІТРИ — сезонні літні вітри: в Єгипті — з південного сходу, в Егейському морі — північні й північно-західні, з Адріатики.
ЕФЕБИ — в Елладі — юнаки віком від 18 років, що навчалися військової справи, риторики, філософії тощо.
ЕФОРІЯ — рада з п'яти ефорів, яких у Спарті обирали терміном на рік для нагляду за діяльністю урядовців.
ІЛОТИ — напівзалежне, безправне корінне населення Стародавньої Спарти; належали не окремим власникам, а державі, але обробляли чужу землю, сплачуючи за неї ренту; не мали громадянських прав, через те у війську не служили, хіба що як помічники воїнів.
КЕНТАВРИ — в еллінській міфології — химерні істоти: напівлюди-напівконі.
КЕРИ — в еллінській міфології — демони лиха й погибелі, діти Нюкти.
КІЛІК — чаша, келих (із грецької).
КІФАРЕД — в Елладі — співак, який акомпонував собі на музичному інструменті кіфарі.
КРАБАТ — пізніше стало вимовлятися "крават" — ліжко.
КРАТЕР — велика череп'яна чи металева посудина з широкими вінцями та двома вухами; в кратерах змішували вино з водою.
ЛАБІРИНТ — споруда з багатьма заплутаними коридорами та глухими кутами (біля Кноса на острові Кріті). За еллінською легендою, його побудував Дедал — на замовлення жорстокого царя Міноса.
ЛАПІТИ — або "лапіфи"; давнє плем'я в Елладі; з часом асимілювалось із еллінськими племенами Фессалії.
ЛАМІЯ — в еллінській міфології чудисько в образі жінки; висмоктувало кров у людей і поглинало їх живими.
ЛІМЕН — порт, гавань, пристань (з грецької).
ЛОГОГРАФИ — автори перших творів історичної прози в Елладі VI—V ст. до н. е.
МАГИ — чаклуни, жерці в Стародавній Персії та в деяких інших сусідніх країнах. Магів храми набирали здебільшого з-поміж чоловіків мідійського походження.
МАГ-МАГІШТІ — титул головного або старшого мага.
МЕТЕКИ — особисто вільні, але політично безправні мешканці еллінських міст; метеки не мали права володіти нерухомим майном; то були чужинці та колишні раби-відпущеники.
МИТРА — популярний у Стародавній Персії головний убір.
МІНА — вагова (436,6 г) та грошова одиниця в Елладі; поділялася на 100 драхм.
МУЗИ — в еллінській міфології — супутниці Аполлона, покровительки наук і мистецтв.
НАВАРХ — в Елладі, насамперед у Спарті — командуючий флотом.
НАВТІКОН — флот, флотилія (грецьке).
НАВТІЛ — моряк (грецьке).
НАВТІЛАРХ — капітан корабля (грецьке).
НАОС — храм, вівтар (грецьке).
НАСАМОНИ — північноафриканське плем'я, що жило побіля затоки Великий Сірт.
НОМ — адміністративно-територіальна одиниця в Стародавньому Єгипті (грецька назва; єгипетська до нас не дійшла).
НОМІСМА — монета (з грецької); звідси "нумізматика" — колекціонування монет.
ОБОЛ — найдрібніша монета Еллади; шість оболів складали драхму; срібний або мідний обол важив 0,728 г.
ОДРИНА — спальня.
ОЛІМПІАДИ — спортивні змагання в стародавньому місті Олімпії на Пелопоннесі; відбувалися щочотири роки; перша Олімпіада відбулась 776 р. до н. е. За Олімпіадами в Елладі велось літочислення.
ОЛІМПІЙЦІ — так елліни називали своїх дванадцятьох головних богів, які нібито жили не тільки в Емпіреї, а й на горі Олімпі, у Фессалії.
ОРАКУЛ — так елліни називали місце в деяких храмах, де жерці провіщали майбутнє від імені божества; так звали й саме божество, яке нібито підказувало жерцеві слова віщування; так звали й самого віщуна-жерця (або жриці, бо в Дельфах, наприклад, у тамтешньому храмі Аполлона віщувала жінка-піфія); оракулом називалися й пророчі слова піфії та інших віщунів.
ПАПІРУС — тропічна трав'яниста рослина, переважно болотяна, а також виготовлений з цієї рослини матеріал для писання; від нього походить і наше слово "папір".
ПАРАДИЗ — буквально — "Сад розваг", де, за вченням Заратуштри, перебували після смерті праведники, тобто рай.
ПАРАСХІТИ — або "парасхісти"; в Стародавньому Єгипті — бальзамувальники трупів, найнижча каста в тогочасному єгипетському суспільстві.
ПЕПЛОС — покривало, жіночий верхній одяг із легкої тканини, який носили поверх хітона, ним же запинали й голову; був поширений у всій Елладі.
ПЕТАС — крислатий капелюх, який давні греки носили переважно в негоду.
ПІЛОН — брама (з грецької).
ПІФІЯ — жриця-віщунка, яка провіщала в оракулі храму Аполлона у Дельфах.
ПІФОС — череп'яна яйцеподібна, часом до двох метрів увишки, цистерна для зберігання зерна, вина, олії тощо (з грецької).
ПОЛІС — місто-держава в Елладі.
ПРІТАНИ — найвищі урядовці в деяких давньогрецьких містах.
ПРІТАНІЯ — або "прітанейон" — громадська споруда, в якій урядували прітани.
ПРОКСЕНИ — в Стародавній Греції особи, яким доручали почесний обов'язок дбати про гостей-іноземців.
ПСІЛЛИ — північноафриканське плем'я, що жило побіля затоки Великий Сірт, по сусідству з насамонами.
РИТОН — череп'яний або металевий келих у вигляді голови тварини.
САД РОЗВАГ — див. "Парадиз".
САТРАП — у Стародавній Персії — правитель провінції.
СЕЗАМ — однорічна трав'яниста рослина, з насіння якої вичавлюють добру олію, а також роблять особливу халву.
СЕПІЯ — головоногий молюск, який у небезпеці випускає з себе дуже густу захисну коричневу фарбу; сепією називається й сама фарба, одержувана з молюска.
СОРГО — трав'яниста злакова рослина.
СТАТЕР — золота або електронова монета в Стародавній Греції: дорівнювала двом, іноді — трьом драхмам.
ТАЛАНТ — у стародавньому світі — грошово-розрахункова та вагова одиниця; в різних країнах і містах талант коливався від 26 до 30 з гаком кілограмів, дорівнював 60-100 мінам; талант золота коштував 10 талантів срібла.
ТАРТАР — оточена потрійними стінами темряви й заліза прірва під гадесом, куди Зевс увергнув своїх найзапекліших супротивників: рідного батька, інших титанів.
ТЕСМОФОРІЇ — або "фесмофорії" — жіноче триденне свято на честь Деметри Законодательки; справлялося щороку з 11 піанепсіона (3 листопада) в Афінах, Фівах та інших містах.
ТЕХНІТАР — або "техніт" — ремісник, майстер, знавець своєї справи (з грецької).
ТИРАН — правитель, що добувся до влади насильницьким шляхом.
ТРІЄРА — бойовий (переважно) корабель із трьома, розташованими один над одним, рядами весел на кожному борту; найбільші трієри вміщували до 350 веслярів та воїнів.
ТРОНОС — або "трон" — стілець, крісло (з грецької).
ТРОЯНСЬКА ВІЙНА — війна між греками-ахейцями та громадянами міста Трої (Іліона); почалася через викрадену троянським царевичем Парісом спартанську царицю Елену (Єлену) й тривала десять років (близько 1260-1250 рр. до н. е.).
ФАЛАНГА — У Стародавній Греції, а пізніше — в Македонії та Римі — щільно зімкнутий бойовий лад важкоозброєної піхоти (гоплітів); кількість рядів — 8-16, іноді до 25; кількість бійців в одному ряді — до 1000.
ФІБУЛА — шпилька, заколка, пряжка (з грецької).
ФЛЕГМА — слиз (із грецької).
ХЕЛАНДІЯ — однорядний весельний човен (із грецької).
ХЛАМИДА — верхній чоловічий одяг у стародавніх греків: плащ, накидка, мантія.
ЦІНВАД — міст, який, за переконаннями стародавніх персів, сполучав береги нашого й потойбічного світу. Щоб душа померлого не блукала ярами та нетрищами, їй треба було допомогти розшукати той міст; цьому сприяли священні пси й увесь складний обряд поховання.
ШАХІНШАХ — Шах шахів, Цар царів; титул монарха в Стародавній Персії та в Ірані аж до останніх років, коли країну було проголошено Ісламською Республікою.
ШУМЕРИ — прадавній народ, який заселяв Південну Месопотамію в V—II тисячоріччях до н. е. На думку відомого словацького вченого й письменника В. Замаровського, шумери не були семітами, які прийшли в ті краї значно пізніше; мова шумерів була чимось середнім між індоєвропейськими й тюркськими мовами.
ЯМС — тропічна й субтропічна рослина, підземні бульби якої містять крохмаль і вживаються в їжу.
[1]
"Кіпсел" грецькою мовою означає щур, стриж, юрик.
[2]
Другий рік 13-ї Олімпіади — 727 р. до н. е.
[3]
Тепер цей мис називається мисом Доброї Надії.
[4]
Цих перських сановників греки називали відповідно — Отан, Мегабіз, Аспафін, Гідарн, Гобрій та Інтафрен.
[5]
Так перекладається слово "Фермопіли".