«Швачка» Іван Багряний

Читати онлайн вірш Івана Багряного «Швачка»

A

1 c.

    Проснувалось сонечко крізь ігольне вушко,
    І лягає лиштвою в хрестики й хрести...
    Дівчина замріяна, дівчина-манушка
    Умудрилась в вушко всесвіт протягти.

    Синіми спіралями, барвами-кольорами
    Ходить-ходить хвилями втіха, як вино.
    Перстень і наперсток чіткими переборами
    Промінь пересріблює крізь мале вікно.

    Над дивною ношею золотою прошвою,
    Срібною порошею квітнуть пелюстки.
    Усмішкою дальньою, згадкою хорошою
    Поснувались втомлені помахи руки.

    Ой, летять два соколи з зорями високими,
    Ой, летять закохані через дивний сад, —
    Зачепили крильцями гей налитий соками,
    Як уста закохані, спілий виноград...

    Опадають промені золотою прошвою...
    Срібною порошею квітнуть пелюстки...
    Усмішкою дальньою, згадкою хорошою
    Поснувались втомлені помахи руки.

    А навшпиньки легінь десь — і тріпоче листом, —
    Ніби гість здивований, дивиться здаля
    На підкову чорну і на разок намиста,
    На дівча убоге, як на доньку короля.

    З ранку і до вечора... і доки буде сила...
    На чужому-людському — то ж моя печать!
    Дум безкраїх нитку утома одкусила,-
    Не впіймати кінчики, нитку не стачать.

    Другие произведения автора