Пропонуємо онлайн-добірку найкращих поезій відомого українського поета Бориса Олійника (1935–2017) для самостійного читання, вивчення напамʼять, підготовки до уроків та позакласних заходів. Вірші можна завантажити та роздрукувати для зручного читання.
Свій перший вірш Борис Олійник опублікував у 1948-му, коли навчався в п'ятому класі.
Дебютна збірка ліричних віршів з назвою «Б'ють у крицю ковалі» вийшла друком у 1962-му, коли йому вже виповнилося 27 років. За тематикою це були твори про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом.
Найвідомішими збірками вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).
Визначні риси творчості Б. Олійника – громадський неспокій, патріотизм, турбота про долю рідного народу. Тематично він залишається у колі звичайних людських подій і фактів, таких безумовних моральних цінностей, як Батьківщина, Мати, Земля, Хліб, Пісня, глибоко переживає плинність і минущість людського віку, осмислює болючі у своїй основі зв’язки між поколіннями.
Значну частину своєї творчості поет присвятив темі матері. Її щемливий і ніжний образ – уособлення всього доброго й чесного в житті, сповнений щирої синівської любові та вдячності, близький усім читачам й нікого не залишає байдужим.
Віршам і поемам Бориса Олійника, як-от «Дорога», «Доля», «Урок», «Заклинання вогню», «Сиве сонце моє», «У дзеркалі слова», «Дума про місто», «Крило», властиве прагнення глибоко проникати в соціально-політичні, філософські проблеми, які хвилюють суспільство.
Поезія Бориса Олійника заснована на засадах української художньої класики та на фольклорних традиціях. Серед жанрів, які поет розробляв й активно використовував, виділяються притчі, пісні, балади, вальси, оди, послання, присвяти, ліричні цикли, поеми.
До найбільш проникливих, найбільш драматичних творів Бориса Олійника, крім лірико-філософського циклу «Сиве сонце моє», присвяченого матері, належить ще одна вічна тема, – тема хліба у збірці «Заклинання вогню». Поет переносить поняття «хліб» у розряд філософських категорій, одночасно торкаючись проблем часу та виховання підростаючого покоління. І тоді значення слова «хліб» уособлює поняття «життя».
Журналіст Юрій Луканов зазначає: «Поєднання чудової лірики з на диво щирими партійними віршами дуже дивувало. Бо зазвичай поети писали так звані паровози – вірші про партію і Леніна, щоб за ними надрукувати «справжні» вірші. Це був такий обов'язковий ритуал. А в Олійника вірші про партію були такі самі щирі, як і про матір».
Сам поет із приводу цього говорив журналістам у 2014 році: «Спочатку я – українець, а потім уже – член фракції, народний депутат і таке інше… Для мене комунізм у чистому вигляді – це ті Десять заповідей православ'я, які у важкі часи світили нашим людям зіркою світлого майбутнього…». Поет позиціонував себе віруючим і «православним комуністом», вважав, що «основні комуністичні ідеї про справедливість та щасливе життя були спотворені авторитаризмом і донощиками».
Колись він сформулював своє життєве і мистецьке кредо: «Писати, як живеш, а жити, як пишеш». Багатомільйонну любов українців у всіх усюдах він заслужив саме за свої щирі, чудові ліричні вірші, багато з яких стали піснями у співавторстві з найвідомішими композиторами України. Вони і зараз звучать як пісенна класика, є зразком найвишуканішого і наймелодійнішого українського слова.
Як поет він є передусім прикладом того, як багато значимого може встигнути зробити творча людина за своє життя – всупереч політиці, у яку йому доводилося занурюватися. І скільки б різних фактів із біографії та світогляду митця зараз не згадували, все одно Борис Олійник залишається поетом з великої літери та класиком сучасної української літератури.
Найпопулярніші вірші Бориса Олійника