Как распознать НУШ и воплотить ее в жизнь?

Школа – это люди: каким будет лидер – таким будет коллектив, каким будет педколлектив – такими будут ученики

Как распознать НУШ и воплотить ее в жизнь?

У Концепції Нової української школи є гарна метафора про «фаршировану рибу». Саме так описують випускника «старої школи», який буквально «напханий» знаннями, які обтяжують молоду людину і, водночас, не дають їй можливості бути справді гнучкою і корисною для сучасного мінливого суспільства. «Фаршированою рибою» можна назвати не лише школяра у випускному класі, але й загалом усю систему середньої освіти старої моделі – наче і йде викладання предметів, але усе це прямує кудись в нікуди, позбавлене сенсу та практичного змісту.

Діти перевтомлені, вчителі немотивовані, батьки розгублені. Часто навчання у школах позбавлене справжності: оцінки не означають знань, програми не відповідають потребам учнів та їхнім можливостям, на першому місці стоїть не дитина, а добре складена документація та заповнений журнал. Найбільше шкода, що виховний процес у навчальному закладі сьогодення – це випадковий «побічний ефект» викладання предметів.

Концепція НУШ дає точні характеристики «живої риби», тобто описує дуже конкретні якості та ознаки, які б повинна мала мати принципово нова модель навчального закладу середньої освіти і відповідно з яким багажем мав би виходити молодий випускник майбутнього.

Нова українська школа:

  • це виважені вчителі з принципово новим способом мислення, які усвідомлюють, що навчають дітей жити, формують важливі компетентності.
  • вчителі працюють у комфортному середовищі, яке доповнює весь навчальний процес.
  • діти у Новій школі – це вільні пошуковці, які розуміють, що таке життєві цінності. Вони поважають, шанують і довіряють своїм наставникам, адже педагоги – це їхні партнери та порадники їхніх батьків.
  • у Новій школі зважають, що важливо дітям, а не які спецкурси впровадити під кількох вчителів, яким не вистачає годин до пенсії.
  • у Нової школи нема ворогів, тут не бояться інспекторів, урядовців, нових законів чи програм, багатих батьків і нечемних учнів.
  • Нова школа повинна навчити читати, багато читати, читати продовж життя і розуміти те все. Нова школа повинна навчити дітей думати і говорити, брати на себе відповідальність, справлятися з гнівом, злістю, соромом та іншими «складними» емоціями.
  • головне, НУШ повинна навчити молодих людей бути просто самим собою і поважати світ.

Армін Зібер, директор швейцарської приватної експериментальної школи, яку ще називають «бірюзовою школою» через використання підходів інтегральної динаміки, Integrale Tagesschule Winterthur, назвав українську реформу освіти «неймовірно чудовою». Звіди ж беруться суперечності між сприйняттям НУШ людиною із Європи та самими українцями? Чому так багато спротиву серед педагогів у нашій країні, нерозуміння, критики і насмішок над Новою українською школою?

З точки зору науковців протест проти нового виникає тоді, коли відсутнє розуміння стану речей. А якщо є конфлікт інтересів та цінностей, спробуємо подивитись на Коцепцію НУШ та ситуацію з реформування освіти в Україні через призму інтегральної динаміки. Проблеми варто вирішувати на тому самому рівні, на якому вони виникають. Якщо люди мають різні цінності, а отже, мають різні парадигми мислення, вони будуть ті ж речі, а в нашому випадку реформування освіти, сприймати по-різному. «Ви бачите речі не такими, якими вони є, а такими, якими Ви є», - слова Еріка Баттерворта.

Коли доводиться щось спільно вирішувати, створювати чи планувати, втілювати в життя запропоноване міністерством, педагоги з різним світосприйняттям будуть або це підхоплювати, або опиратися йому, а ще можуть пропонувати усякі свої власні «дієві покращення», закидати «досвідченими порадами», критикувати і обурюватися, хвалити і радити, просто робити все по-своєму. «Не дай Бог нікому жити у часі перемін», - говорить давня китайська мудрість. У часі змін та реформ важко зрозуміти, хто насправді має рацію. Кого слухати? Людей з більшим досвідом? Закордонних експертів? Владу? Науковців і кандидатів наук? Вчителів-практиків? Хто є справжнім агентом змін серед тисячі задекларованих.

Щоб відрізнити зерно від полови, було б добре розуміти, у якій парадигмі мислення відповідно до інтегральної динаміки, знаходиться «Концепція НУШ». Якщо школу розглядати як організацію, то варто визначити, яка модель освітнього менеджменту могла б дати шанс написаним на папері освітнім законам та концепціям бути втіленим у життя, а в якій шкільній родині «фарширована риба» отримає просто ще одну порцію «фаршу» та тихо піде з ним на дно.

Зважаючи на набір ціннісних орієнтирів Нової української школи – толерантність, гуманізм, партнерство, рівні можливості, справедливий розподіл коштів, інклюзивна освіта, особлива увага до емоційного інтелекту, гармонія між людьми і розуміння одне одного –– це опис організації із «зеленою» парадигмою мислення її членів, а найперше - її лідера. В інтегральній динаміці зелений світ – це шостий за порядком мем еволюції свідомості, досить високий і розвинений. Кен Вілбер та Фредерік Лалу вказують, що зеленій парадигмі мислення характерний плюралістичний релятивізм. «Вона (зелена парадигма мислення) наполягає на тому, що всі погляди заслуговують на однакову повагу. Вона прагне справедливості, рівності, гармонії, співдружності, співпраці й консенсусу». (Ф. Лалу). Щоб глибоко проникнутися всією суттю і глибиною філософії зеленої організації, щоб створити справжню Нову українську школу та щиро розуміти, як діяти для досягнення реальних результатів, потрібно, щоб хоча б керівник окремо взятої школи був на цій же сходинці еволюції ціннісних орієнтирів життя. Іншими словами – лише у тому навчальному закладі може бути реалізована ідея українського реформування освіти, де директор (лідер) міг б сприймати світ, так як цього вимагає концепція НУШ. І, на щастя і на жаль одночасно, фінансування тут не відіграє вирішальну роль.

«Кожна парадигма мислення диктує певні, тільки для неї характерні способи сприйняття рішень, принципів організації, керівництва та управління будь-якими соціальними структурами» (В.Пекар «Різнобарвний менеджмент». С. 9). В інтегральній динаміці все, як в математиці: я чую, як ти говориш, бачу, як дієш, як ти ставишся до світу та до людей, і вже розумію, які в тебе життєві цінності. Навпаки, - ти скажеш мені, що вважаєш головним у житті, які сенси тобою рухають і що тебе мотивує, і я буду знати, як ти керуватимеш організацією або як ти будеш будувати відносини в колективі однодумців чи різнодумців. Оскільки у школі, як і в кожній організації, політику, атмосферу, стиль відносин, визначає, як правило, директор, спробуємо зробити експериментальну таблицю, орієнтуючись на дослідження Ф.Лалу, В.Пекара та А. Баляєва, у якій зазначимо, в якому навчальному закладі і з яким типом менеджменту НУШ має шанс «прижитись»:

 

Стиль менеджменту закладу загальної середньої освіти, де може бути реалізована концепція НУШ

Стиль менеджменту закладу загальної середньої освіти, де концепція НУШ може бути потрактована неправильно

  • У навчальному закладі є спільна культура, повага та партнерство між учасниками освітнього процесу.
  • Всі учасники процесу однаково відповідальні,  мають однакові права, притаманне делегування повноважень, в колективі висока довіра одне до одного.
  • Носіїв зеленої парадигми мислення не сприймають ні влади, ні ієрархії. Цінна кожна людина, не зважаючи на її вік, досвід, стать тощо.
  • Висока увага приділяється екологічності  клімату в організації, емоційному інтелекту, почуттям та емпатії.
  • На перший план виступають справедливість, гуманізм, співпереживання, чуйність і повага.
  • Засуджується гонитва за матеріальним збагаченням.
  • В колективі говорять про сенси, важлива творчість, свобода та ініціатива.
  • Школа орієнтується на потреби учнів. Мотивація до пізнання йде зсередини як у вчителів, так і в учнів.
  • Всі люди особливі й важливі. Постійне прагнення розвивати сильні сторони кожного.
  • Зв'язок із природою. Розуміння фізіологічних процесів під час навчання. Цінується життєвий оптимізм.
  • Імпульсивний, егоцентричний менеджмент, притаманна розстановка авторитетних полюсів.
  • Керівник оточує себе близькими людьми, можливо навіть членами родини і «купує» їхню відданість.
  • Будь-які зміни в колективі НЕ сприймаються легко, визначальне значення має минулий досвід працівників, високо цінується стабільність.
  • Керівник чи члени організації висловлюють свою потреби через спалахи гніву, насильство, притаманне погане володіння емоціями. Про почуття і емоції говорити соромно.
  • Бюрократизм, можлива корупція, надмірне слідування дисциплінарним правилам, можливі покарання за недотримання статутів та приписів.
  • Матеріальний стан, оплата праці, фінансування – мають дуже важливе значення і визначають політику організації.
  • Меритократія (влада достойних), конкуренція, ієрархія. Підлеглі з острахом звертаються до керівника. Відсутність свободи вибору, низька ініціативність.
  •  Наставник завжди правий, учень не має права на власні аргументи. Люди працюють без мотивації, в основному через страх або задля матеріального збагачення.
  • Фатальне ставлення до життя. Праця і навчання – це страждання і боротьба.


Сократ казав: «Скажи щось, щоб я тебе побачив». Цей принцип досі актуальний. Якщо Вас запросили на черговий тренінг до експерта з НУШ, запитайте, якщо сумніваєтесь, що для нього є цінним, які він має ідеали, що його захоплює. Якщо людина Вам скаже, наприклад: «у світі все-одно все вирішують гроші» або «не так важливо, що ти відчуваєш, важливо, скільки ти заробляєш», чи «від нас нічого не залежить, так написано в документах», «ми все давно проходили, це просто давно забуте старе», навряд чи «експерт» Вам справді відкриє щось істинне і вартісне про Нову українську школу.

Анатолій Баляєв, дослідник спіральної динаміки, називає такі ознаки «здорового звучання» зеленого світу: гармонія з природою, відповідальність, духовність, прийняття, спільна соціальна активність, щирість, співпереживання, толерантність, альтруїзм, креативність, взаєморозуміння, гуманізм, психологічність комунікації, вразливість, співпраця. Спробуйте визначити, чи притаманні ці риси людині, яка розповідає, навчає, впроваджує чи щось контролює відповідно до концепції Нової української школи. Якщо ні, - перед Вами псевдо освітній реформатор.

«Зелений світ – це світ гармонії та суспільного розвитку, побудований на ідеалах любові та взаєморозуміння» (В. Пекар «Різнобарвний менеджмент»). Чи сучасне українське суспільство наповнене гармонією, любов’ю та щастям? Чи є в нашому соціумі достатньо взаєморозуміння, поваги одне до одного та толерантності? Чи вміємо ми без жодних проблем співпрацювати, дослухатися одне до одного? Чи є все це, щоб створити добре підґрунтя для розквіту ідей Нової української школи? Напевно, що ні, цього всього нема, але відмовлятися від реформ не варто. Якщо ставити перед собою максимально високі цілі, може навіть нереальні цілі, можна досягти високих результатів. В України не так багато часу на реформування. Якщо наздоганяти рік за роком розвинені країни, ми маємо шанс знову опинитися позаду усіх. Варто змінювати стратегії, а концепція НУШ – це стратегія майбутнього.

При швидкій їзді, а ще й з крутими поворотами, дехто з пасажирів, хто погано готовий до екстремальної поїздки, має великі шанси вилетіти дорогою. Так і в часі реформування особи, а також цілі колективи, які не готові змінюватися, можуть залишитись на узбіччі майбутнього.

Альберт Айнштайн казав, що не можна робити ті самі речі і очікувати на інший результат. Так само й в Новій українській школі не можна зі «старими думками» щось винаходити і реформувати. Найперше потрібно почати змінювати мислення. Якщо Ви не вірите, що людина може змінюватися, готуйтеся вже сьогодні опинитися на узбіччі завтрашніх днів.

З чого починати «любити» НУШ? Якщо є несприйняття освітньої реформи, найпершим кроком до розуміння і примирення була б спроба подивитись на неї з іншої перспективи? У першу чергу, керівники навчальних закладів мали б запитати себе, що найбільше викликає спротив чи обурення у підходах Нової української школи. Записати ці речі десь на листку, перечитати. Потім переглянути концепцію НУШ. Знайти для себе близькі і цікаві речі, обміркувати, чи можна було б дещо із запропонованого втілити у життя у своєму навчальному закладі і в який спосіб. Поділитися з колегами, знайти однодумців. Спілкуватися загалом корисно. Це «по-зеленому».

Cogito ergo sum – «мислю, значить існую»! Якщо людині здається, що Концепція НУШ – це давно забуте старе, і так «працювала» вся радянська школа – дозвольте собі засумніватись. У Радянському союзі практично не було «зелених шкіл». Якщо деякі підходи і видаються подібними чи співзвучними, просто залишіть їх у своєму педагогічному багажі і продовжуйте пошуки нового. Загалом сумніватись досить корисно в сучасному хаотичному світі. Сумніви породжують запитання, а запитання розвивають критичне мислення. Не може вчитель навчити своїх учнів мислити критично, якщо сам цього не вміє.

Нова українська школа пише про наскрізні вміння. Цими вміннями мав би володіти і Новий український вчитель, а головне Новий український директор школи. Вміння читати займає першу позицію серед інших. Тому готуйтеся читати, читати і розуміти, якщо маєте на меті створити справжню Нову українську школу.

На останок хотілось би повторити ще одну важливу думку із «зеленої парадигми»: всі люди особливі й важливі, варто просто навчитися бачити і розвивати сильні сторони кожного. Школа – це люди, а все решта – їхнє доповнення. Яким буде лідер – таким буде колектив, яким буде педагогічний колектив – такі будуть учні, який буде стиль менеджменту у навчальному закладі – такі й будуть стосунки з батьками дітей, які навчаються у цьому закладі. Найперше - потрібно підвищувати всім свою професійну кваліфікацію, у першу чергу не так з тренерами із багаторічним досвідом, як разом із оптимістами, і просто багато спілкуватися та дослухатися одне до одного.

Ксения Смирнова, методист управления образования исполнительного комитета Стрыйского городского совета, учитель немецкого языка.

Освіта.ua
14.08.2018

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Вчитель
Випускник «старої школи» мав академічні знання, які давали йому змогу ремонтувати все від праски до авто; готувати їжу і виготовляти етиловий спирт;будувати і вирощувати... Гарний учень був носієм знань людства! А тепер носієм знань є інтернет! Людей стараются присадити на онлайн-залежнісь, як наркоманів на "голку"! І що краще буде видно з часом... Школа- це відображення суспільства! Змінити перше можно тільки змінюючи друге! А авторка не правильно будує ланцюжок, повинно бути:батьки-діти-вчителі-"менджери"! Батьки повинні уявляти, яка освіта потрібна для власної дитини! А не чиновник її навязувати!
Юлия
"вчителі працюють у комфортному середовищі, яке доповнює весь навчальний процес."Класс площадью 50 кв.м и в нем 30 детей-это ,по вашему,комфортные условия для детей и учителя?

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!