Сьогодні у Братиславі презентував результати України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2025.
За кожною цифрою цього дослідження – українські діти. Покоління, яке пішло до школи у 2016 році. У п'ятому класі їхнє звичне навчання перервала пандемія COVID-19. Із сьомого класу вони навчаються в умовах повномасштабної війни.
Повітряні тривоги й укриття. Періоди дистанційного навчання. Обстріли, відключення електроенергії, вимушені переїзди. Для багатьох наших дітей це – значна частина їхнього шкільного досвіду.
Поруч із ними весь цей час – українські вчителі. Люди, які проводять уроки з укриттів, виходять на зв'язок із дітьми дистанційно, повертаються з ними до класів, щойно це дозволяє безпекова ситуація. І продовжують навчати за обставин, яких не мала б знати жодна освітня система.
Тому перший важливий результат PISA-2025 – українська освіта вистояла.
Порівняно з 2022 роком результати наших 15-річних підлітків статистично значуще не погіршилися в жодній із трьох основних галузей.
Водночас маємо дуже чітко бачити проблеми.
448 балів – результат України з природничо-наукових дисциплін, 431 – з математики, 418 – із читання. Ми все ще нижче середніх показників країн ОЕСР.
Ще важливіше для мене інше: 35% підлітків не досягають базового рівня з природничих наук, 46% – з математики, 45% – із читання. Майже третина – 29,3% – не досягають базового рівня одночасно в усіх трьох галузях.
Є і дуже великий розрив в освітніх можливостях. Між результатами дітей із сіл та великих міст – 61–68 балів залежно від галузі. Це орієнтовно понад три роки навчання.
Саме тому PISA для нас – дороговказ.
Не рейтинг заради рейтингу і не оцінка роботи конкретної школи чи вчителя. Це дані, які показують, де система потребує найбільшої уваги і куди маємо спрямовувати ресурси.
Саме тому продовжуємо НУШ і компетентнісний підхід до навчання. Дитина має вміти не просто відтворити вивчене, а працювати з інформацією, досліджувати, аргументувати, застосовувати знання для розв'язання реальних задач.
Важливе уточнення: PISA–2025 не оцінює результати Нової української школи. Діти, які проходили тестування, почали навчатися ще до системного впровадження НУШ. Але дослідження дуже чітко показує виклики, на які ця реформа має відповідати.
Працюємо над тим, щоб якість освіти дедалі менше залежала від того, у великому місті чи невеликому селі живе дитина. Інвестуємо в сучасні освітні простори та обладнання – цього року на це спрямовано 3,2 млрд грн.
Розвиваємо професійну підготовку педагогів. І вже цього навчального року 150 академічних ліцеїв пілотують нову модель профільної старшої школи перед її загальнонаціональним впровадженням у 2027 році.
І, звичайно, наше першочергове завдання під час війни – повертати дітей до безпечного очного навчання там, де це можливо. Бо тривала дистанційна освіта не може стати новою нормою для цілого покоління українських дітей.
Стійкість, яку сьогодні демонструють українські діти та вчителі, маємо перетворити на відновлення освітніх результатів. А далі – на їхнє зростання.
Дякую ОЕСР та UNICEF за можливість для України залишатися частиною PISA навіть під час повномасштабної війни. Дякую Світовому банку та всім нашим міжнародним партнерам, разом з якими продовжуємо системні зміни, зокрема в українській загальній середній освіті.
І найбільша вдячність – нашим учням та вчителям. За те, що українська освіта продовжується щодня. Попри все.
Автор: Андрей Бутенко, министр образования и науки Украины.
