Учителі, які ще намагаються пам’ятати, що в них канікули, отримали невеличкий літній презент від МОН.
Додам і я свої п’ять копійок до обговорення наказу №722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів».
Я присвятила цьому документу, напевно, годин п’ять. Літер у ньому начебто не так багато, а запитань після кожного прочитання стає ще більше.
Одразу уточню: дивлюся на цей наказ насамперед очима вчительки фізики. Тобто людини, якій восени треба зайти в клас, провести лабораторну, перевірити самостійну, виставити оцінки й зрозуміти, куди все це записувати.
Тому спробую подати свою версію того, що мені більш-менш вдалося зрозуміти. Не переказувати весь наказ, а розкласти його на три частини:
- «обов’язково»;
- «рекомендовано»;
- «потребує офіційного узгодження».
Бо загальна логіка документа ніби зрозуміла. А щойно доходиш до практики, особливо до наших улюблених ГР1, ГР2, ГР3, починається найцікавіше: вони існують, зникли чи поки живуть десь між двома наказами?
Що обов’язково
Із 2026/27 навчального року нова система оцінювання застосовується в 1–9 класах.
Об’єктом оцінювання є результати навчання учнів.
Тобто оцінюємо не просто те, що учень написав контрольну, виконав лабораторну чи відповів біля дошки. Маємо розуміти, який саме результат він продемонстрував.
Боже, скільки разів ми вже це чули! Іноді здається, що це просто гарна гра слів. Але, можливо, цього разу різниця справді ховається в деталях.
Учень може провести дослідження, опрацювати дані, пояснити закономірність, застосувати знання, розв’язати проблему чи сформулювати висновок.
У наказі визначено такі види оцінювання:
- формувальне;
- поточне;
- підсумкове: тематичне, семестрове і річне;
- державна підсумкова атестація.
Отже, поточне оцінювання нікуди не зникло. Воно прямо назване одним з основних видів оцінювання.
Для 5–12 класів поточне і підсумкове оцінювання здійснюються за 12-бальною шкалою.
Результати формувального оцінювання під час підсумкового не враховуються. Тобто не кожна навчальна спроба і не кожен бал на уроці мають автоматично впливати на семестрову оцінку.
Важливий момент: тематичне оцінювання в наказі описано досить конкретно. Його здійснюють на основі поточного оцінювання за темою, розділом чи іншою структурною одиницею програми та / або за результатами підсумкової діагностувальної роботи.
Отже, тематична оцінка не обов’язково дорівнює оцінці за одну контрольну. Вона може спиратися на поточні результати, підсумкову роботу або на їх поєднання.
Семестрове оцінювання є узагальненням результатів за вивченими протягом відповідного періоду частинами програми та / або підсумковими семестровими роботами. Річне здійснюється на основі семестрових оцінок.
Оцінювання має відбуватися за чіткими й зрозумілими критеріями, відомими учням заздалегідь. Учень має отримувати зворотний зв’язок і пояснення своєї оцінки.
Загальні критерії наказу є основою для оцінювання. Заклад освіти може розробляти власні критерії за освітніми галузями, предметами чи інтегрованими курсами. Якщо такі критерії затверджено, їх потрібно оприлюднити на сайті закладу.
Тобто велика таблиця критеріїв до кожної окремої задачі наказом не передбачена. І це вже трохи заспокоює.
Що рекомендовано
У календарному плануванні доцільно показувати очікувані результати, види діяльності учнів та орієнтовні інструменти оцінювання.
Але наказ №722 не встановлює нової обов’язкової форми календарного планування. Не вимагає створювати до кожного уроку окрему колонку «Критерії оцінювання», вписувати повні критерії чи позначати біля кожного завдання ГР1, ГР2 або ГР3.
У конспекті теж не потрібно писати окремий трактат про оцінювання. Для себе можна коротко зазначити: формувальне це оцінювання чи поточне, який результат перевіряємо і яким способом.
У щоденній роботі групи результатів варто використовувати як методичний орієнтир. Учитель має розуміти:
- тут учень проводить дослідження;
- тут опрацьовує інформацію;
- тут пояснює закономірність;
- тут застосовує знання або розв’язує проблему.
Методичним об’єднанням, на мою думку, варто підготувати кілька спільних і зрозумілих критеріїв: до усної відповіді, розв’язування задач, лабораторної роботи, дослідження, роботи з графіком чи проєкту.
Не до кожної окремої задачі створювати новий критерій, бо так ми скоро оцінюватимемо критерії до критеріїв.
Йдеться про зрозумілу рамку для основних видів діяльності, а не про ще одну папку, яку всі урочисто створять і більше ніколи не відкриють.
Що потребує офіційного узгодження
А ось тут починається найцікавіше.
У самому наказі №722 немає позначень ГР1, ГР2, ГР3. Немає вимоги прив’язувати кожну поточну оцінку до певної групи результатів. Немає й окремого алгоритму виставлення семестрових оцінок за групами.
Але говорити, що взагалі нічого не відомо про оцінювання за ГР, теж неправильно.
Групи обов’язкових результатів залишаються в Державному стандарті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів №898.
А наказ №1093 передбачає підсумкове семестрове оцінювання за групами результатів. У Свідоцтві досягнень виставляють окремі семестрові оцінки за групами, а на їх основі визначають загальну семестрову оцінку. Для цього може проводитися одна комплексна підсумкова робота, яка охоплює різні групи результатів, або окремі роботи за групами.
Більше того, у роз’ясненні МОН від 14 березня 2025 року був запропонований порядок фіксації поточних, підсумкових і семестрових оцінок за ГР у класному журналі.
Тобто раніше відповідь була. І досить детальна. Місцями навіть настільки детальна, що журнал починав нагадувати періодичну систему хімічних елементів.
Проблема в іншому.
Наказ №722 запроваджує загальну систему формувального, поточного, тематичного, семестрового і річного оцінювання, але не пояснює, як вона має поєднуватися з моделлю окремих семестрових оцінок за ГР, передбаченою наказом №1093 та попереднім роз’ясненням МОН.
При цьому наказ №1093 прямо не скасовано.
Тому незрозумілим залишається не те, «чи існують групи результатів». Вони є в Державному стандарті, а наказ №1093 передбачає семестрове оцінювання за ними.
Потребує офіційного роз’яснення інше:
- як із 2026/27 навчального року поєднати накази №722 і №1093;
- чи зберігається окреме виставлення семестрових оцінок за ГР;
- чи продовжує діяти запропонований у 2025 році порядок записів у журналі;
- як оформлювати результати комплексної підсумкової роботи;
- як технічно співвіднести тематичне оцінювання з кількома групами результатів;
- що саме переносити до Свідоцтва досягнень.
Тобто підстава для тематичної оцінки вже зрозуміла: поточні результати та / або підсумкова діагностувальна робота.
А ось її технічне поєднання з оцінюванням за групами результатів і записами в журналі ще потребує узгодження.
Саме МОН у березні 2025 року повідомляло, що працює над спрощенням фіксації результатів, оновленням інструкції з ведення журналу та узгодженням нормативних документів.
Наказ №722 уже з’явився. Тепер дуже чекаємо на другу частину: нормальне пояснення, як усе це має працювати в реальному журналі, а не лише на папері.
Тому поки що, на мою думку, неправильно говорити і так:
«Групи результатів повністю скасували».
І так:
«Нічого не змінилося, працюємо повністю по-старому».
Мій сьогоднішній висновок такий:
- оцінюємо результати навчання;
- розмежовуємо формувальне, поточне і підсумкове оцінювання;
- результати формувального оцінювання під час підсумкового не враховуємо;
- тематичну оцінку визначаємо на основі поточних результатів та/або підсумкової діагностувальної роботи;
- критерії мають бути зрозумілими й відомими учневі;
- у щоденній роботі використовуємо групи результатів як методичний орієнтир;
- у закладі домовляємося про спільні підходи до основних видів оцінювання;
- не поспішаємо самостійно оголошувати ГР скасованими або вигадувати нову систему колонок;
- чекаємо офіційного пояснення, як саме поєднати наказ №722, наказ №1093, оцінювання за групами результатів і ведення журналу.
Бо вчитель усе-таки має навчати дітей, а не складати нормативний пазл із кількох документів.
От така моя версія після п’яти годин знайомства з документом.
Якщо хтось прочитав цей наказ хоча б один раз і відразу все зрозумів, відгукніться. Я хочу просто побачити цю людину
Автор: Майя Игнатенко, учитель физики, г. Житомир.
