Помітила тенденцію серед українських учнів, які вчаться в Україні і планують отримати внутрішній атестат.
Батьки консультуються про вступ у коледж для дітей як проміжний етап між школою і університетом, з метою оминути старші класи і підготовку до НМТ. І не виходити на конкурс для вступу в університет саме з результатами НМТ.
Відразу уточню, цей шлях раціональний, не для всіх напрямків навчання, безумовно. Але в певних випадках – дуже ефективний.
Чому так відбувається? Усе просто: наші старші класи не спеціалізовані. Тобто випускники не вчать у школах той трек, не готуються за тими предметами, які їм знадобляться в університеті або будуть базою їх подальшої освіти.
Точніше так: більшість, звісно, вчить, але виключно в приватному порядку за допомогою репетиторів і альтернативних типів навчання. Цей процес організований батьками.
Переважна більшість шкіл в питанні фахової підготовки абітурієнтів свою функцію не виконує. Саме тому у нас так сильно розвинута пропозиція альтернативного навчання за будь-якою шкільною системою, предметом і напрямком. Тому що про це держава не подбала.
А от батьки, підприємці і професіонали (викладачі і педагоги) подбали. Думаю, колись це будуть вивчати як соціальний феномен: наскільки професійними і організованими можуть бути деякі суспільства на фоні безсистемного і хаотичного державного регулювання.
На консультаціях я чую від батьків, що старші класи пустопорожні, програма розтягнута, підготовка до НМТ відбувається на 85% з гуманітарних дисциплін. Навіть якщо діти вступають на медицину, технології виробництва, інженерію, архітектуру тощо. Де фокус підготовки повинен бути геть іншим. Так от, щоб не втрачати час на подібне навчання, ми плануємо, як оминути старші класи. Часто за допомогою коледжу.
Так, прекрасно розумію, що до коледжів в нашому суспільстві упереджене ставлення. І дуже мало повної інформації і розуміння. Але все ж таки існує ряд навчальних закладів, які за рівнем підготовки можуть дати фору багатьом університетам.
Плюс коледж – реальні глибокі професійні хард скіли. Те, що в школі дитина в нашій реальності просто не отримує (у деяких школах отримує, але їх на пальцях однієї руки на всю країну).
І ще один момент: після підготовки коледжу дитина здатна написати вступний тест у багато університетів світу. Або намалювати вступний іспит, або накреслити, або зібрати. Типу міланської політехніки, університету Туріна і багатьох навчальних закладів, де є вступні випробування. Бо в неї є професійна академічна база з напрямку. Після наших шкіл – нереально.
Якщо після додавання 12-го року навчання наші старші класи не спеціалізуються, це буде +1 пустопорожній рік. І ніяк це не допоможе вступати напряму за кордон. Так, по факту співпадемо, а по суті – без толку.
Тому хочу порадити: хто думає над бізнес ідеєю, відкривайте приватні коледжі. Але такі, які фахово орієнтовані.
Хто вчиться в інших системах освіти , той знає, наскільки складні старші класи. Чи то Abitur, чи IB або A-level та ін. Це реально складна і комплексна підготовка до вищого ступеню освіти. Тому ідею оминати старші класи вважаю життєздатною, якщо є чіткий план і за певними напрямками навчання.
Дивно виходить: у світі небагато хто йде в старші класи, бо занадто складно. У нас намагаються оминути їх, щоб дитина «не розлінилась», «не вивчала непотрібне», бо старші класи занадто ні про що. Дивні дива…
Ще раз хочу зауважити: допис не стосується спеціалізованих фахових шкіл.
Автор: Марьяна Калабухова, консультант по образованию и обучению PhD.
