Владимир Мещеряков: оценка - измерение труда ученика

Чем слабее образовательный менеджмент - тем больше спекуляций вокруг оценок успеваемости

Владимир Мещеряков: оценка - измерение труда ученика

Автор: Владимир Мещеряков, учитель, Харьковская область.

Знову піднімаю неприємну для освітніх чиновників, але нагальну тему. Зараз в інтернеті й суспільстві дуже багато галасу стосовно оцінок успішності учнів. Для тих, хто отримав якісну освіту, це смішно. А для інших – «совковий» атавізм. Причому, саме його більш за все намагаються зганьбити. А чому ж тоді існує толерантність до інших «совкових» пережитків?

Зараз багато жартів щодо самої толерантності. Найбільше мені подобається такий: «розумним потрібно заборонити думати, тому що це ображає почуття тупих». Чому в суспільстві залишилась толерантність до корупції (хабарництва)? Адже це найнебезпечніший «совковий» пережиток. Зараз всі гріхі звалюють на євреїв, але в Ізраїлі корупції немає.

Чому толерантно відносяться до «халтури»? Адже це теж небезпечний атавізм, який входить у звичку. Людина з такою звичкою вже не буде сумлінно вчитися та працювати.

Навчання в школі – це дитяча праця. Вона оплачується оцінками. Деякі батьки за успіхи в навчанні додатково стимулюють дітей кишеньковими грошима. Ці оцінки – своєрідний депозитний вклад на 9 чи 11 років, що постійно поповнюється. Чим більший вклад – тим кращий атестат або свідоцтво вкладника.

Хіба вчителю не приємно ставити високі оцінки? Душа співає, коли посіяні зернята знань проростають міцними паростками! І самі учні просять продублювати успіхи в щоденник.

Коли оцінки низькі – про щоденник сором’язливо забувають. Є ще один варіант, коли учні нахабно вимагають хорошої оцінки, тиснучи на психіку вчителя. Якщо вчитель піддається, то він, у кращому випадку, дарує суспільству «халтурника», у гіршому – соціопата.

У показниках освіти дуже зацікавлена адміністрація школи, яка переймається своєю репутацією. Коли адміністрація виконує обов’язки в повному обсязі, то це не залишається не поміченим як учнями, так і батьками, сприяє якості освіти. Коли адміністрація «халтурить», що теж всі бачать, то це сприяє конфлікту між вчителями та учнями, між принциповими вчителями та самою адміністрацією. Чим слабкіший освітній менеджмент – тим більше спекуляцій навколо оцінок успішності.

Освіта.ua
23.03.2021

Популярные блоги
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Т. Сердечная: зарплаты у учителей должны быть разные Есть шанс, что когда-то государство сможет оплачивать работу людей, которые работают с его будущим
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Світлана
Абсолютно згодна з позицією автора. І абсолютно не згодна з позицією міністерства, яке пропонує і в 3 класі оцінювати дітей вербально. Інколи я думаю, що діти чиновників учаться або училися дуже погано(середній або початковий рівень), потім стали (або батьки лаштують таке становленння) при владі. А їм мабуть соромно (якщо так, то хоч це добре), що "трієчники" при владі. Оцінка - це результат роботи, це стимул для подальшого зростання, це сигналізатор для батьків, в кінці кінців вона має бути і показником можливостей та очікувань для самих дітей. Ми завжди і все оцінюємо, навіть якщо оцінку не ставимо. До якого життя ми готуємо зараз дітей? Їм життєва доріжка стелитиметься рушничком? Їх не будуть оцінювати роботодавці? Чи все-таки їм доведеться боротися (що природно) за місце під сонцем? Я б також хотіла жити при комунізмі (нагадаю тим, хто забув, говорю тим, хто і не знав: від кожного - за здібностями, кожному - по потребі), але у найближчому та і віддаленому майбутньому такого не буде!!! Тож давайте готувати дітей до дорослого життя і не колись("як виростуть навчаться"), а тепер.